Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Згідно зі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника – юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов’язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачено ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб’єкта господарювання).
Особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником, визначена ст. 95 зазначеного Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв’язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, встановленому наведеною нормою, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Так, відповідно до підпункту 78.1.7 п. 78.1 цієї статті документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Враховуючи особливості процедури банкрутства в порядку ст. 95 згаданого вище Закону, правовий статус державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також місце реєстрації боржника як платника податків, Верховний Суд визнав необґрунтованими та безпідставними доводи скаржника щодо відсутності у державної податкової інспекції права на апеляційне оскарження судового рішення в такій справі.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/72124372.