Внутрішньо переміщені особи мають ті самі права, що й інші громадяни України

У цьому переконані учасники круглого столу «Майнові права внутрішньо переміщених осіб в Україні», який відбувся 23 березня 2018 року в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

Участь у заході взяли, зокрема, голова КАС ВС Михайло Смокович, секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Микола Гімон, судді цього суду Тетяна Анцупова, Ян Берназюк, Ірина Гончарова, Наталія Коваленко та Олександр Стародуб, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини Фіона Фрейзер, керівник служби правового аналізу Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Анатолій Чехун, керівник Проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» Ганна Христова та експерт цього Проекту Олег Первомайський, Координатор Технічної робочої групи з питань майнових прав, прав на житло та землю, Кластерів із захисту та житла Олена Луканюк, начальник управління представництва держави в міждержавних справах Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

Розпочинаючи роботу, Михайло Смокович зазначив, що попри те, що в Україні багато робиться для захисту прав громадян, залишається чимало питань, які потребують вдосконалення з точки зору нормативно-правового регулювання. Зокрема, голова КАС ВС наголосив, що політичні права внутрішньо переміщених осіб (як активні, так і пасивні) досі залишаються на низькому рівні, а виборче законодавство у розрізі цього питання вкрай недосконале.

Модератор заходу Тетяна Анцупова у вступному слові зауважила, що це перший подібний захід у формі круглого столу. Вона наголосила, що судді мають займати активну життєву позицію, інакше вони ризикують відірватися від реального життя, тож закликала колег цікавитись та активно використовувати фахові джерела інформації для вирішення складних правових питань.

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини Фіона Фрейзер розповіла присутнім про основні тези чергової щоквартальної доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні. Вона, зокрема, зазначила, що багато пенсіонерів, які проживають на окупованих територіях, досі не отримують пенсії. Крім цього, у 2016 році запровадили процедуру верифікації пенсіонерів, яку, на переконання Фіони Фрейзер слід змінити та розірвати зв'язок між реєстрацією переселенців та виплатою їм пенсій.

«Ми вітаємо рішення Верховного Суду, якими захищено права внутрішньо переміщених осіб на отримання пенсій. Ми також очікуємо на зразкове рішення ВС у справі щодо виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, розгляд якої призначено на 29 березня ц.р.», – повідомила Голова Моніторингової місії.

Керівник служби правового аналізу Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Анатолій Чехун розповів про проблеми реалізації майнових та соціальних прав громадян України, які є внутрішньо переміщеними особами з Криму або проживають на півострові.

Керівник Проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» Ганна Христова окреслила ключові тези, викладені у Резолюції 1708 (2010) Парламентської асамблеї Ради Європи щодо вирішення майнових питань біженців і внутрішньо переміщених осіб.

Ганна Христова наголосила, що в цьому документі прямо зазначено, що ПАРЄ очікує від України внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 365, 505 та 637. Ці постанови потребують приведення у відповідність до міжнародних правових стандартів щодо питань пенсійного забезпечення. Вона також згадала рішення Європейського суду з прав людини «Цезар та інші проти України» та зазначила про необхідність аналізу відповідних рішень ЄСПЛ та їх використання при прийнятті рішень судами та управлінських рішень органами виконавчої влади.

Начальник управління представництва держави в міждержавних справах Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко повідомила, що в Європейському суді з прав людини перебуває 7112 справ проти України. Більше 50 % з них (4123) – пов’язані з подіями в Криму та на сході України, з них переважна кількість територіально стосується подій у Донецькій та Луганській областях періоду збройного конфлікту в Україні.

Щодо резонансного рішення ЄСПЛ у справі «Цезар та інші проти України», представник Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ зазначила, що попри відсутність ефективного контролю над територією, ми повинні докладати всіх зусиль і використовувати всі доступні методи для того, щоб захищати та відновлювати права людини на непідконтрольних та окупованих територіях.

Експерт Проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» Олег Первомайський розповів про перспективи розроблення механізму відшкодування майнової шкоди, заподіяної власникам майна на підконтрольній та непідконтрольній територіях.

Координатор Технічної робочої групи з питань майнових прав, прав на житло та землю, Кластерів із захисту та житла Олена Луканюк повідомила, що вздовж лінії розмежування – близько 22 тис. пошкоджених житлових приміщень різного ступеня тяжкості. «При цьому відомо про трохи більше 200 справ у судах щодо відшкодування майнової шкоди. Це лише 1% потенційно можливих спорів. Інші позови щодо цих питань – лише питання часу», – зазначила вона.

Учасники круглого столу висловили спільну думку про те, що переміщення – це не статус, а факт. Статус переміщеної особи сьогодні визначає всі подальші права і обов’язки людини, тоді як внутрішньо переміщені особи мають всі ті самі права, що й інші громадяни України. При цьому надання громадянам статусу внутрішньо переміщених осіб не має встановлювати жодних обмежень їхніх прав чи запроваджувати обмеження реалізації прав.