«Суди мають бути прикладом відкритості у наданні інформації» - голова КАС ВС Михайло Смокович

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович та суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Світлана Яковлєва взяли участь у роботі круглого столу «Застосування законодавства про доступ до публічної інформації судами», який відбувся 26 лютого 2018 року.

Учасники заходу обговорили поточну ситуацію застосування судами законодавства про доступ до публічної інформації. Особлива увага була приділена неоднаковій судовій практиці під час винесення рішень стосовно звернень громадян.

На думку Михайла Смоковича, однією із проблем є вузьке розуміння судами поняття «публічна інформація», що стає причиною необґрунтованого обмеження доступу до певних даних. Для того, щоб уникнути подібних непорозумінь, слід частіше застосовувати трискладовий тест, який дасть конкретну відповідь на те, чи є об’єктивні причини відмовити у наданні інформації.

Крім того, на думку Михайла Смоковича, суддям варто ознайомитися з міжнародною практикою ЄСПЛ на тему доступу до публічної інформації.

«Суди мають бути прикладом відкритості у наданні інформації як суб’єкти владних повноважень», – наголосив голова Касаційного адміністративного суду.

Михайло Смокович також зауважив, що найбільші труднощі у розпорядників інформації викликає перевірка інформації на суспільний інтерес, тобто оцінка переваги суспільного інтересу в отриманні запитуваної інформації над шкодою від її оприлюднення. Оцінити, яка інформація представляє суспільний інтерес, – складне завдання, оскільки така оцінка передбачає вивчення вагомості різних обставин, специфіки конкретної ситуації і вирішення конфлікту між двома чи більше інтересами (правами). Неможливо чітко наперед визначити, у яких випадках можна обмежити доступ, у яких – ні. Збалансування здійснюється в момент розгляду запиту з урахуванням конкретних обставин. При цьому на переконання голови КАС ВС, безумовним пріоритетом є розкриття інформації: у випадку сумніву або рівності двох інтересів перевагу слід надати розкриттю інформації.

Уповноважений ВРУ з прав людини Валерія Лутковська зазначила, що наразі однією із найактуальніших проблем є створення єдиної судової практики, без якої Закон України «Про доступ до публічної інформації» не працюватиме належним чином.

Медіа-юрист громадської організації «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін презентував аналіз практики застосування судами  частин 1, 2, 4, 7 та 8 статті 212-3 КУпАП та рішень Вищого адміністративного суду України у сфері доступу до публічної інформації протягом 2016 – першої половини 2017 років.

Учасники круглого столу обмінялися думками та дійшли висновку, що для усунення або мінімізації негативного впливу неправильного застосування законодавства про доступ до публічної інформації слід забезпечити узагальнення судової практики, внести зміни до КУпАП, впровадити інститут «інформаційного комісару» із належним фінансовим забезпеченням та оперативно вирішити проблему кадрового дефіциту у судовій гілці влади.

У роботі міжнародного круглого столу також взяли участь Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, медіа-юристка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко та представниця Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Ірина Кушнір.

Захід організовано проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» спільно з секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та громадською організацією «Платформа прав людини».