Верховний Суд: строки проведення конкурсу з перевезення пасажирів мають бути дотримані

14 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув адміністративну справу за позовом ТОВ «Автолінії Поділля» до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

Як вбачається з рішення суду, позивачу було надано дозволи на перевезення пасажирів на маршрутах Луцьк-Вінниця та Вінниця-Яремча терміном дії із 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2014 року.

14 липня 2014 року відповідач видав наказ № 418 «Про формування об’єктів конкурсу та винесення їх на розгляд конкурсного комітету», яким затверджено перелік об’єктів конкурсу для розгляду на засіданнях конкурсного комітету 20 серпня 2014 року. До вказаного Переліку включено рейси № 189/190 Луцьк-Вінниця та рейси № 235/236 Вінниця-Яремча.

20 серпня 2014 року відповідач провів конкурс із перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області, а 4 вересня 2014 року було введено в дію рішення конкурсного комітету.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, посилаючись на порушення строків проведення конкурсу, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що конкурс проведено із порушенням строку, встановленого п. 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, а саме не пізніше ніж за два місяці до моменту закінчення строку дії договору (дозволу). Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач нічого не зазначає стосовно строку проведення конкурсу, а зазначає тільки про правомірність недопущення позивача до участі у конкурсі, тоді як правомірність/протиправність недопущення позивача до участі у конкурсі не є підставою для звернення позивача до суду, тобто не стосується предмету позову у цьому випадку, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно надав правову оцінку саме цій обставині, що і стало підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції – залишенню в силі.

 Справа №826/14318/14