У Касаційному цивільному суді обговорили процесуальні новації

15 грудня 2017 року набрали чинності нові процесуальні кодекси (відповідно до Закону України №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 30 листопада 2017 року «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду»).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виступив ініціатором обговорень новел ЦПК, яких у кодексі міститься близько ста, оскільки їх вивчення та ефективне застосування є надзвичайно важливим.

Тож 12 січня 2018 року відбулася спільна нарада керівництва, суддів Касаційного цивільного суду та заступників голів, секретарів судових палат апеляційних судів областей та Апеляційного суду міста Києва, під час якої було обговорено проблемні питання застосування цивільного процесуального законодавства, новації та перспективи впровадження кодексу в цілому.

Голова Касаційного цивільного суду Борис Гулько привітав колег та наголосив на важливості діалогу із суддями апеляційних судів. Він зазначив, що питання, які надійшли від апеляційних та місцевих судів щодо нового ЦПК України, якраз і свідчать про те, що його вивчають, застосовують, і є такі питання, які слід узгодити.   

– Ми маємо нові кодекси. Але головне – не самі норми кодексів, а те, як вони застосовуватимуться на практиці, як судді навчаться дотримуватись основних принципів, закладених в них, – переконаний секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник.  У доповіді він детально зупинився на основних новелах процесуального законодавства.

Зокрема, було уніфіковано термінологію та основні процедури у всіх процесах зі збереженням специфіки завдання кожної юрисдикції; встановлено завдання і основні засади судочинства; введено широку дискрецію суду на всій стадії процесу до ухвалення рішення; розширено способи судового захисту; впроваджено нові правила юрисдикції; встановлено новий порядок подання й розкриття доказів; розширено наказне провадження; змінено порядок обчислення судового збору; запроваджено електронний суд; встановлено відповідальність за зловживання процесуальними правами і вказано найпоширеніші форми зловживання; запроваджено правничу допомогу й адвокатську монополію з певними винятками. 

Далі учасники зустрічі перейшли до спілкування у форматі «питання-відповідь». При цьому від місцевих та апеляційних судів попередньо їх надійшло близько 600, хоча деякі й повторювались. 

Суддя Касаційного цивільного суду Віктор Стрільчук звернув увагу на деякі питання, що стосуються загальних положень ЦПК України, а секретар Другої судової палати, суддя Касаційного цивільного суду Марина Червинська – щодо учасників справи.

Питання, пов’язані з судовими витратами, порушила суддя Касаційного цивільного суду Валентина Висоцька.

Дмитро Луспеник детально проаналізував положення кодексу стосовно позовного провадження, спрощеного провадження, визначення малозначних спорів, а також апеляційного та касаційного провадження.

Загалом питання, які надійшли від суддів апеляційних судів, було поділено на окремі блоки, зокрема щодо: загальних положень, юрисдикції, відводів, учасників справи, судових витрат, наказного, позовного, спрощеного, окремого провадження, апеляційного та касаційного провадження, виконання рішення, МКАС і третейських судів тощо.

Як зазначив Дмитро Луспеник, при Пленумі Верховного Суду створено спеціальний комітет, який узагальнює проблемні питання застосування нових кодексів і, можливо, згодом вийде з відповідними пропозиціями до законодавця.

На завершення голова КЦС Борис Гулько запевнив, що попри труднощі перехідного періоду суди загальної юрисдикції гідно приймуть цей виклик і зроблять все задля того, щоб максимально швидко і ефективно запровадити нові процесуальні норми, та збережуть високі стандарти судочинства.