Оскарження боржником наказу Мін’юсту, яким анульовано рішення реєстратора про поновлення його права власності на майно, має приватноправовий характер і підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство – КГС ВС

Визначальним для розмежування судової юрисдикції у цій справі є не сам факт прийняття наказу Міністерством юстиції України як суб’єктом владних повноважень, а характер права, на захист якого спрямовано позов, і зміст спірних правовідносин. Оскарження наказу було спрямоване на захист приватного майнового права ТОВ «Регіональні Ресурси», який перебуває у процедурі банкрутства на стадії санації, та безпосередньо пов’язане зі спором між ним і ТОВ «Укрбуд Девелопмент» щодо правового титулу на майно. Тому спір не є публічно-правовим, а має приватноправовий характер і з огляду на суб’єктний склад сторін та положення ст. 7 КУзПБ підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство позивача.

Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

У цій справі ТОВ «Регіональні Ресурси» в межах справи про своє банкрутство оскаржило наказ Мін’юсту, яким за скаргою ТОВ «Укрбуд Девелопмент» було анульовано рішення державного реєстратора про поновлення права власності боржника на чотири об’єкти нерухомого майна. Раніше рішенням в іншій справі, яке на момент прийняття оскаржуваного наказу набрало законної сили, було встановлено, що боржник – належний власник майна, правочини, на підставі яких воно вибуло з його власності, є недійсними, а майно підлягає витребуванню на користь боржника.

Верховний Суд також сформулював висновок, що необхідною передумовою для розгляду Мін’юстом по суті скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора є перевірка того, чи порушує оскаржуване рішення, дія або бездіяльність певне право скаржника. Наявність у скаржника відповідного права – не формальна вимога, а передумова для адміністративного оскарження. При цьому зареєстроване речове право саме по собі не є безспірним підтвердженням його наявності, а створює спростовувану презумпцію права. Мін’юст перевіряє наявність права скаржника, але не вирішує спір про право на майно.

У цій справі Мін’юст не здійснив належної перевірки наявності у ТОВ «Укрбуд Девелопмент» права, на захист якого була подана скарга, зокрема не надав належної правової оцінки матеріалам, які ставили під сумнів наявність у відповідача відповідного права.

КГС ВС також погодився з висновком судів про належність вимоги про визнання відсутнім у ТОВ «Укрбуд Девелопмент» прав на майно. Така вимога у цій справі стосувалася конкретного права боржника, конкретного майна, конкретної особи та конкретної правової невизначеності, спричиненої невизнанням прав боржника відповідачем.

Касаційні скарги ТОВ «Укрбуд Девелопмент» і Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій в оскаржуваній частині – без змін.

Постанова КГС ВС від 3 вересня 2026 року у справі № 911/22/24 (911/953/25) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/139554746.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.