Право ЄС у національній судовій практиці: судді Верховного Суду закликали правників опановувати європейські підходи

Україна рухається до членства в Європейському Союзі, а право ЄС дедалі більше стає частиною роботи українських правників, зокрема суддів, державних службовців та експертів. Про необхідність системної підготовки юристів до застосування права ЄС, а також про те, що практика Суду справедливості ЄС уже використовується в рішеннях Верховного Суду, говорили суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич і суддя ВС у Касаційному цивільному суді Дмитро Гудима на презентації підручника «Право Європейського Союзу» за загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Ксенії Смирнової. В підручнику об’єднано напрацювання понад 20 співавторів.

Під час презентації говорили про те, як європейське право вже сьогодні впливає на українську правову систему та які практичні виклики постають на шляху до членства в ЄС.

До дискусії долучилися суддя Європейського Суду з прав людини від України Микола Гнатовський, депутати Європейського парламенту, представники уряду, судді Конституційного Суду України, народні депутати України, представники експертного середовища та практики. Спеціальне вступне слово виголосив Голова Суду справедливості Європейського Союзу Кун Ленартс.

Дмитро Гудима зазначив, що сьогодні знання права Європейського Союзу потрібні для розгляду значної кількості судових справ.

Суддя розповів, що в ухвалених до 2020 року постановах Верховний Суд, відповідаючи на аргументи сторін про необхідність урахування висновків Суду справедливості ЄС, зазначав, що рішення останнього не є джерелом права в Україні (див., наприклад, постанову КЦС ВС від 20 листопада 2020 року у справі № 212/116/17-ц).

А вже за два-три роки ситуація змінилася. У 2022 році доповідач брав участь у розгляді Великою Палатою ВС справи, одним із ключових питань у якій було застосування висновків Суду справедливості ЄС та інших актів органів Європейського Союзу у сфері енергетики (постанова від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20). Проблематика виявилася дискусійною.

Суддя припустив, що причиною труднощів із застосуванням права ЄС є те, що воно не входило до університетської підготовки більшості юристів. Крім того, не всі правники володіють англійською мовою на рівні, достатньому для розуміння відповідних актів, лише незначна частина яких доступна державною мовою. Тому Дмитро Гудима покладає на новий підручник великі сподівання щодо підготовки молодих фахівців. Авторський колектив доклав значних зусиль, щоб нове покоління юристів могло розібратися в надскладних питаннях права ЄС.

Доповідач наголосив, що позиції Суду справедливості ЄС в окремих сферах є обов'язковими для України. Ці сфери прямо випливають з Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. В інших сферах такі рішення можуть мати силу переконливого прецеденту. Є низка справ, у яких ВС використовував рішення Суду справедливості ЄС саме як такий прецедент для пошуку аргументів на користь відповідного висновку (див., наприклад, постанову КЦС ВС від 13 травня 2026 року у справі № 757/7508/22-ц).

Наголошуючи на актуальності практики застосування норм права ЄС для судів України, доповідач звернув увагу на оприлюднений у червні цього року огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2048926/). Видання охоплює ключові рішення, внесені до ЄДРСР за 2023–2025 роки, та відображає сучасний етап гармонізації національного судочинства з правом ЄС. Дмитро Гудима зазначив, що існування такого огляду свідчить: звернення ВС до відповідних підходів Суду справедливості ЄС є непоодинокими. Нерідко судам доводиться також відповідати на аргументи учасників справи, які посилаються на ті чи інші рішення Суду справедливості ЄС.

Віталій Уркевич наголосив, що шлях вивчення, опанування й застосування права ЄС українська юридична спільнота має пройти досить швидко.

Він порівняв нинішню ситуацію з тією, коли в Україні опановували практику Європейського суду з прав людини. Сьогодні вже є розуміння, як використовувати її в практичній діяльності. Тому, за словами судді, цілком логічно запровадити вивчення принципів і підходів права ЄС ще в закладах вищої юридичної освіти.

Застосування права ЄС поки що не є обов'язковим для України. Проте ВП ВС, зокрема у справах про визнання торговельної марки добре відомою (постанова від 17 квітня 2024 року у справі № 910/13988/20 – https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1606302/) та про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельну марку (постанова від 5 березня 2025 року у справі № 910/8781/23 – https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1780860/), посилалася на релевантні рішення Суду справедливості ЄС щодо інших країн. «Це дуже важливо, оскільки таким чином ми демонструємо нашим європейським партнерам розуміння підходів щодо регулювання суспільних відносин, які склалися на європейському рівні, і готовність дотримуватися їх», — сказав Віталій Уркевич.

Суддя переконаний, що завдяки, зокрема, новому підручнику, підготовленому потужним авторським колективом, опановувати право ЄС буде набагато простіше.

Подію організувала Українська асоціація європейського права у співпраці з видавництвом «Юрінком Інтер» та в партнерстві з Громадською спілкою «Європейський Хаб».