Британський досвід та українське правосуддя: судді Верховного Суду пройшли навчання в Лондоні

Секретар Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ірина Фаловська, суддя Великої Палати ВС Микола Мазур, суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Наталія Коваленко, суддя ВС у Касаційному господарському суді Валерій Картере та судді ВС у КЦС Віктор Пророк і Сергій Мартєв взяли участь у пілотному курсі Академії верховенства права (Rule of Law Academy for Ukrainian Judges), організованому Бінгемським центром верховенства права і Британським інститутом міжнародного та порівняльного права (BIICL), який проходив у м. Лондоні (Сполучене Королівство) з 21 по 25 вересня 2026 року.

Програма складалася з п'яти тематичних блоків, що поєднували теоретичні підходи і практичний досвід функціонування британської правової системи. Заняття були інтерактивними, а проводили їх британські судді, науковці й практики. 

Перший день розпочався блоком «Верховенство права: засади та сучасні виклики». Із вітальним словом до учасників звернулися колишній голова Верховного суду Сполученого Королівства, Президент BIICL лорд Девід Ньюбергер і директорка BIICL Соня Сітс. Еволюцію стандартів верховенства права за підходом лорда Бінгема та Контрольним списком Венеційської комісії представив директор Бінгемського центру верховенства права д-р Ян ван Зіл Сміт. Суддя Апеляційного суду Англії та Уельсу лорд-суддя Клайв Льюїс розповів, як суди забезпечують верховенство права в публічному праві Англії та Уельсу. Стандарти верховенства права в ЄС, інструменти їх забезпечення (статті 2 і 7 Договору про Європейський Союз), а також механізми, що застосовуються до країн-кандидатів під час переговорного процесу, розглянула старша наукова співробітниця BIICL д-р Юлінда Бекюрай.

У межах наступного блоку «Судочинство та гармонізація права ЄС», що відбувся 22 вересня, суддя Гевін Менсфілд і баристерка Тетяна Нестерчук порівняли судовий процес у судах Сполученого Королівства з позицій суддівського корпусу та адвокатури. Другу сесію дня, присвячену джерелам права ЄС і процесу гармонізації для країн-кандидатів, провела Юлінда Бекюрай. Значну увагу вона приділила ієрархії джерел права ЄС, вимогам до транспозиції директив і прямого застосування регламентів, а також способам подолання прогалин у тлумаченні під час євроінтеграції. У другій половині дня судді відвідали Верховний суд Сполученого Королівства, де поспілкувалися із суддями лордом Майклом Бріггсом (цьогоріч у вересні його обрали наступним головою Верховного суду Сполученого Королівства із січня 2027 року) та лордом Річардом Сноуденом.

23 вересня відбувся блок «Судова реформа в Англії та Уельсі». Колишній суддя Верховного суду Сполученого Королівства лорд Роберт Карнват представив детальний аналіз структурної судової реформи, зокрема створення Верховного суду у 2009 році. Окрема сесія директора з питань викладання і навчання BIICL доктора Жана-П'єра Гаучі стосувалася ролі штучного інтелекту в забезпеченні доступу до правосуддя для вразливих груп населення. Учасники також відвідали Королівські суди правосуддя.

24 вересня в межах блоку «Добір та поведінка суддів. Публічна комунікація судової влади» розглянули британську модель добору суддів на основі професійних заслуг на прикладі діяльності Комісії з питань призначення суддів (JAC), про яку розповіла королівська адвокатка Брі Стівенс-Хоар. Тетяна Нестерчук розкрила питання поведінки та дисциплінарної відповідальності суддів, зокрема види неналежної поведінки, пропорційні санкції та процесуальні гарантії для суддів. Суддя Високого суду Англії та Уельсу сер Адам Констабль разом із Тетяною Нестерчук ознайомили учасників із комунікаційною стратегією Верховного суду Сполученого Королівства, політикою щодо використання суддями соціальних мереж, взаємодією судів із медіа та підготовкою пресрелізів судових рішень задля зміцнення суспільної довіри. Важливим елементом програми стало порівняльне обговорення відкритості українських судів, прямої трансляції судових засідань і відновлення суспільної довіри до судової влади.

В останній день у межах блоку «Добробут суддів: професійне вигорання та психологічна травма» учасники програми в онлайн-форматі опрацювали питання професійного вигорання, стресу і наслідків вторинної й моральної травми в роботі судді. Сесії провели директорка Human Ethos доктор Карлі Шревер та менеджерка з питань розвитку та добробуту Товариства права Нового Південного Уельсу Анна Фішер. Учасники обговорили практичні стратегії здійснення правосуддя з урахуванням травматичного досвіду сторін і збереження власної психологічної стійкості, зокрема й аспекти посттравматичного стресового розладу. Програма завершилася підсумковою пленарною сесією та церемонією вручення сертифікатів.

За словами Миколи Мазура, курс дав змогу простежити, як принцип верховенства права втілюється в щоденній роботі судів — через незалежність суддів, справедливу процедуру, послідовне застосування закону та дієвий судовий контроль за рішеннями публічної влади. Особливо цінними для нього були обговорення ролі судів у захисті прав людини і співвідношення суддівської незалежності й дисциплінарної відповідальності. Суддя наголосив, що довіра до правосуддя залежить як від обґрунтованості судових рішень, так і від справедливості та зрозумілості процедури їх ухвалення. Так само підзвітність суддів потребує чітких підстав відповідальності, пропорційності санкцій і належних процесуальних гарантій, які захищають від свавільного втручання в здійснення правосуддя. На його переконання, для України, яка протистоїть збройній агресії рф і продовжує європейську інтеграцію, цей досвід особливо важливий: складність сучасних викликів посилює потребу в незалежному суді, здатному забезпечувати реальний захист прав людини та дотримання правових меж діяльності держави.

Наталія Коваленко наголосила, що під час навчання увагу приділяли не лише питанням професійного розвитку суддів, а й суддівському добробуту. Вона сказала, що цікавим був досвід організації судової роботи, який представила австралійська психологиня, що працює із суддями. Зокрема, під час розподілу кримінальних справ враховують не лише робоче навантаження судді, а й психологічну складність справи для нього. Якщо суддя розглядав справу, пов'язану з особливо травматичними для психіки обставинами, зокрема зґвалтуванням, дитячою порнографією чи вбивством, то протягом визначеного періоду йому розподіляють лише ті кримінальні справи, які не стосуються подібних категорій злочинів. Також для суддів кримінальної спеціалізації передбачені обов'язкові сесії з психологом протягом року. На думку Наталії Коваленко, цей підхід цінний саме з погляду системної турботи про суддівський добробут. Він демонструє, що психологічне навантаження судді може й має враховуватися не лише на індивідуальному рівні, а й під час організації роботи судової системи. Суддя вважає, що цей досвід заслуговує на увагу та обговорення можливості використання окремих його елементів і в українській судовій системі. Окремо вона зазначила, що однією з важливих особливостей програми стало застосування штучного інтелекту для синхронного перекладу усних презентацій доповідачів з англійської мови на українську.

За словами Валерія Картере, особливо важливими для нього були дискусії про доступ до суду для вразливих осіб, використання штучного інтелекту та судову комунікацію. Доступ до правосуддя, наголосив він, не зводиться до формальної можливості звернутися до суду: людина має розуміти перебіг процесу й реально мати змогу захистити свої права, а завдання судді – сприяти цьому, зберігаючи неупередженість і не перебираючи функцій представника сторони. Окремо суддя розповів про увагу до професійного благополуччя суддів та здійснення правосуддя з урахуванням травматичного досвіду учасників процесу, адже в умовах війни ці питання набувають особливого значення і є складовою належної організації роботи суду. Цінність такого обміну Валерій Картере вбачає не в механічному запозиченні іноземних підходів, а в їх осмисленні та адаптації до потреб українського правосуддя.

На переконання Віктора Пророка, участь у курсі поглибила експертні знання у сферах, критично важливих для судової системи України. За його словами, здобутий досвід дає підстави вважати, що:

– методологію оцінювання судової системи інституціями ЄС у процесі інтеграції (кластер «Основи») та практику тлумачення європейського законодавства в перехідний період слід інтегрувати в підходи Верховного Суду до вирішення відповідних спорів;

– британську практику прозорості правосуддя, зокрема прес-релізи до судових рішень, доцільно впровадити в комунікаційну політику Верховного Суду;

– з огляду на воєнний стан у національні програми підготовки й підтримки суддів потрібно активно запроваджувати практики правосуддя з урахуванням травматичного досвіду сторін (Trauma-Sensitive Law) та механізми запобігання суддівському ПТСР.

Сергій Мартєв зазначив, що в Україні нині діє перехідна модель правосуддя, зумовлена умовами воєнного часу. Тому нашим суддям вкрай корисно вивчити досвід Великої Британії, яку в світі називають «колискою демократії», і зрозуміти, у якому напрямі має рухатися структурна судова реформа, зокрема з огляду на прагнення України вступити до Європейського Союзу. Приклад Великої Британії 1939–1945 років яскраво демонструє, як за воєнного часу мінімально втручатися в права людини й дотримуватися принципу верховенства права.

Програма охопила широке коло питань – від структури судоустрою до штучного інтелекту, дисциплінарної відповідальності суддів, права ЄС і комунікації судів. Судді ставили різноманітні запитання й отримували фахові, відверті та вичерпні відповіді. Сергій Мартєв переконаний, що судді, які пройшли навчання в Академії, застосовуватимуть здобуті знання для підвищення стандартів своєї щоденної роботи.