Спір щодо неналежного виконання судового рішення має вирішуватися в порядку судового контролю, а не шляхом подання нового позову – КАС ВС

Якщо особа вважає, що суб’єкт владних повноважень неналежно виконав судове рішення, зокрема застосував під час його виконання нормативний акт, який, на думку особи, не підлягав застосуванню, належним способом захисту є використання спеціальних процедур судового контролю за виконанням судового рішення, а не звернення з новим адміністративним позовом.

Такого висновку дійшла судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У цій справі на користь позивачки раніше було ухвалено судове рішення про перерахунок та виплату пенсії. Виконуючи його, орган Пенсійного фонду нарахував відповідні кошти, однак повідомив, що їх виплата здійснюватиметься відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.

Позивачка вважала таке виконання судового рішення неналежним і звернулася з новим позовом, вимагаючи, зокрема, здійснити виплату без застосування зазначеного Порядку.

Суди першої та апеляційної інстанцій закрили провадження в цій частині вимог.

КАС ВС погодився з такими висновками й зауважив, що наявність у КАС України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Судове рішення підлягає безпосередньому виконанню без ухвалення додаткового судового рішення, а питання щодо його невиконання чи неналежного виконання підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченому КАС України, та/або із застосуванням заходів, визначених законодавством про виконавче провадження.

Суд зазначив, що визначальним для розмежування нового адміністративного спору та спору щодо виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб’єктом владних повноважень нового рішення, здійснення нового розрахунку чи застосування нормативного акта, а зміст, мета і безпосередній зв’язок відповідних дій з виконанням судового рішення.

Якщо такі дії є способом реалізації вже встановленого судом обов’язку, питання щодо їх правомірності має вирішуватися в межах судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, особа може скористатися механізмами, передбаченими статтями 382, 382-1–382-3, 383 КАС України.

КАС ВС наголосив, що застосування постанови КМУ № 821 під час виконання судового рішення саме по собі не створює нового публічно-правового спору, якщо порушення, на яке посилається особа, полягає саме в неналежному виконанні вже ухваленого судового рішення.

У цій справі судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 340/7985/25, згідно з яким спір щодо правомірності застосування постанови КМУ № 821 під час виконання судового рішення міг розглядатися за окремим адміністративним позовом.

Натомість палата підтримала підхід, сформульований Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25: якщо спір виник безпосередньо у зв’язку з виконанням судового рішення, відповідні питання мають вирішуватися в межах спеціальних процедур судового контролю.

Постанова КАС ВС від 15 вересня 2026 року у справі № 580/490/26 (адміністративне провадження № К/990/23528/26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/139885404.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.