Використання юридичної особи для створення видимості законного набуття майна та уникнення його витребування є недобросовісною поведінкою – КГС ВС

Використання конструкції юридичної особи, зокрема внесення нерухомого майна до її статутного капіталу, а також інших приватноправових засобів з метою створення видимості добросовісного набуття права власності та унеможливлення витребування майна є недобросовісною поведінкою і свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту.

Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

У цій справі прокурор в інтересах Київської міської ради звернувся з позовом про витребування з володіння товариства нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації права власності на них.

Спірні приміщення належали до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Раніше судовим рішенням їх уже було витребувано з володіння фізичної особи на користь територіальної громади. Водночас під час розгляду тієї справи приміщення було поділено на два окремі об’єкти, один із яких згодом передано до статутного капіталу товариства. Особа, з володіння якої майно було витребувано, на момент його передачі була директором цього товариства.

Суди попередніх інстанцій позов задовольнили, встановивши, що товариство набуло майно незаконно та не може вважатися добросовісним набувачем.

КГС ВС зазначив, що добросовісним є набувач, який не знав і не міг знати про відсутність у відчужувача права розпоряджатися майном. Водночас майно може бути витребувано від недобросовісного набувача незалежно від інших обставин його набуття.

При оцінці добросовісності набуття майна необхідно враховувати, зокрема, момент здійснення відповідних правочинів, зв’язки між їх учасниками та їх обізнаність про юридичний статус майна.

У цій справі директор товариства була обізнана про судове рішення щодо витребування спірної нерухомості на користь територіальної громади, оскільки саме з її володіння це майно було витребуване. Тому передання нею частини такого майна до статутного капіталу товариства не могло створити для товариства статус добросовісного набувача.

Верховний Суд наголосив, що використання поділу нерухомості, внесення її до статутного капіталу чи інших формально правомірних приватноправових механізмів не може використовуватися для створення видимості законного набуття майна з метою уникнення його витребування власником.

За результатами касаційного перегляду КГС ВС залишив касаційну скаргу товариства без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду про витребування нерухомого майна на користь територіальної громади – без змін.

Постанова КГС ВС від 29 липня 2026 року у справі № 910/2908/25 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138821452.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.