Від багатовікової історії державотворення до європейського майбутнього: Голова ВС Станіслав Кравченко взяв участь у круглому столі з нагоди 35-річчя відновлення Незалежності України

«Незалежність України: державотворення, стійкість та європейське майбутнє» – цій темі був присвячений круглий стіл, який відбувся напередодні Дня Незалежності України у Верховній Раді України за участю народних депутатів України, представників Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України та органів державної влади й керівників закладів вищої освіти.

Під час відкриття заходу Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив: історія нашої держави набагато довша, ніж 35 років. Саме багатовікова історія українського державотворення проклала шлях до волевиявлення Українського народу 1 грудня 1991 року й ухвалення Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, а далі розпочалася щоденна робота зі становлення сучасної української держави.

За ці 35 років Україна пройшла через політичні кризи й революції та навчилася демократично змінювати владу. Сьогодні ж наша країна проходить найважче випробування за всю свою новітню історію, перебуваючи у війні за саме право бути незалежною державою. І незмінним залишається наш вибір на користь незалежності, свободи, демократії і державотворення. Це втілюється, зокрема, у відновленні історичної справедливості та збереженні нашої історичної пам’яті, адже держава, яка повертає свою історію, впевнено визначає своє майбутнє, зауважив Руслан Стефанчук.

«Від багатовікової історії українського державотворення до незалежності. Від незалежності до конституційної демократії. Від конституційної демократії до нашого європейського і євроатлантичного майбутнього. Такими є містки нашого державотворення. Сьогодні право України на цивілізаційний вибір знову доводиться захищати зі зброєю, бо росія намагається знищити не лише нашу територіальну цілісність, а й саму українську державу», – акцентував Голова Верховної Ради України.

Він зауважив, що сила держави вимірюється не лише здатністю вистояти у війні – вона вимірюється здатністю зберегти свої демократичні інституції навіть у найважчі часи. Незалежність не гарантується раз і назавжди. Це щоденна і кропітка праця.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, вітаючи учасників круглого столу, наголосив, що День Незалежності України має особливе значення для кожного українця, адже це не лише дата в календарі, не лише юридичний факт проголошення держави й не лише право України бути самостійною державою. Незалежність – це право народу самому визначати своє майбутнє, говорити своєю мовою, зберігати свою історію, культуру, обирати владу, визначати свій шлях і, зрештою, жити так, як вільний народ вважає правильним для себе.

Саме тому українська незалежність ніколи не була тільки політичним рішенням. Вона є результатом багатовікового прагнення українського народу до свободи, самовизначення та власної державності.

Упродовж 35 років, зазначив Голова Верховного Суду, Україна неодноразово доводила, що її незалежність – не випадковість, а усвідомлений вибір Українського народу.

«Сьогодні ми особливо гостро усвідомлюємо просту, але надзвичайно важливу істину: незалежність потрібно щодня утверджувати, розвивати і захищати. За захист нашої незалежності ми дякуємо передусім Силам оборони України. Надзвичайно важливо, щоб і органи державної влади, і громадянське суспільство, і кожний на своєму місці робив свій внесок у перемогу й дотримання тих цінностей, які ми сповідуємо», – висловив переконання Станіслав Кравченко.  

Як узагальнив Голова ВС, Україна, без сумніву, – унікальна країна. Вона боронить свою незалежність, але водночас не зрікається демократичних цінностей, продовжуючи на практиці втілювати реформи, які наближають нас до великої європейської сім’ї.

Учасників також привітав в. о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. На його думку, день відновлення Незалежності України не тільки ввійшов в історію нашої держави, а й став визначальним для всієї Європи і розвитку глобалізаційних процесів. Цей день став також символом нашої сили, єдності й незламності духу. За словами Олександра Петришина, розквіт України саме як європейської держави передбачає продовження процесу державотворення, забезпечення стійкості перед усіма внутрішніми й зовнішніми викликами та незмінність євроінтеграційного курсу.

Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній у вітальному слові зазначив, що сильна держава – це передусім держава, де закон є основою суспільних відносин, права людини – гарантованими, а рішення органів державної влади – обґрунтованими, відповідальними та спрямованими на суспільний інтерес. Саме тому надзвичайно актуальним є залучення науковців до осмислення законодавчих і державотворчих процесів, що створює можливості для поєднання практичного досвіду державного управління з фундаментальними науковими підходами. Наукові дослідження здатні формувати основу для технологічного розвитку, інновацій, обороноздатності, цифрової трансформації та модернізації державного управління.

До круглого столу також долучилася в. о. Секретаря Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак.