Спори про захист ділової репутації юридичних осіб у сфері господарювання підлягають розгляду судами господарської юрисдикції – КЦС ВС

Спір щодо спростування інформації, яка стосується господарської діяльності юридичних осіб та поширена на вебсайті фізичної особи – підприємця, підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Навіть якщо одним із відповідачів зазначено фізичну особу (автора), статус власника ресурсу як суб’єкта господарювання та характер самої інформації визначають предметну юрисдикцію справи.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, група компаній звернулася з позовом до ФОП та автора статті про визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що в інтернет-виданні було оприлюднено статтю, де стверджувалося про нібито зв’язки групи компаній з країною-агресором, здійснення імпорту товарів з рф та рб всупереч санкціям, а також про арешти рахунків і кримінальні провадження.

Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов у порядку цивільного судочинства. Вони визнали частину тверджень недостовірними та стягнули з відповідачів моральну шкоду.

КЦС ВС за касаційними скаргами відповідачів, які стосувалися, зокрема, порушення судами правил юрисдикції, скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі, зробивши такі правові висновки.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний з процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності та оперативності судового процесу.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Предметна і суб’єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у ст. 20 ГПК України.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

У справі, яку переглядав суд касаційної інстанції, предметом спору є захист ділової репутації юридичних осіб, а поширена інформація стосується їхньої безпосередньої господарської діяльності (імпорт, робота з контрагентами, фінансовий стан). Спірна стаття була опублікована на сайті, власником якого є ФОП.

Отже, аналіз змісту спірної інформації свідчить про те, що ця спірна інформація стосується сфери господарювання позивачів.

Згідно із ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 201 ЦК України ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством, а ч. 2 ст. 34 ГК України вказує на те, що поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання, є дискредитацією суб’єкта господарювання.

КЦС ВС зазначив, що такі спори між юридичними особами та суб’єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Суд касаційної інстанції також закцентував, що у справах про захист ділової репутації фізична особа та фізична особа – підприємець є однією юридично неподільною особою. Оскільки власником вебсайту є ФОП, який діяв у межах своєї господарської діяльності при поширенні статті, залучення його до справи одночасно і як фізичної особи не змінює господарського характеру спору та не може бути підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

КЦС ВС роз’яснив, що дотримання правил юрисдикції є складовою поняття «суд, встановлений законом» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушення цих правил є обов’язковою підставою для скасування судових рішень незалежно від доводів касаційної скарги, що веде до закриття провадження у справі.

Постанова КЦС Суду від 29 липня 2026 року у справі № 155/1271/23 (провадження № 61-13226св25) за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138681018.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.