Достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні колабораційної діяльності, і здійснення щодо неї спеціального кримінального провадження є наявність доказів того, що вона перебуває на ТОТ України або на території держави-агресора

Достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України), та здійснення щодо неї спеціального кримінального провадження є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що вона перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, і не з’являється без поважних причин на виклик слідчих органів або суду за умови її належного повідомлення.

У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за ч. 3 ст. 111-1 КК України. У касаційній скарзі захисник зазначив, що судовий розгляд був проведений за відсутності обвинуваченої з порушенням ч. 3 ст. 323 КПК України, оскільки вона не була оголошена в міжнародний розшук.

Верховний Суд, залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій, вказав, що для вирішення питання про здійснення спеціального кримінального провадження визначальним є факт перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та ухилення без поважних причин від явки на виклик слідчих органів або суду. Вимога про оголошення в міждержавний або міжнародний розшук особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 111-1 КК України, не поширюється на випадки вирішення питання про застосування спеціального кримінального провадження щодо особи, яка перебуває, зокрема, на тимчасово окупованій території та оголошена в розшук у зв’язку з ухиленням від явки на виклик слідчого або суду.

Достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України, є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що вона перебуває на тимчасово окупованій території України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого за умови її належного повідомлення. Додатковим підтвердженням перебування особи на тимчасово окупованій території України є вказівка у відкритих джерелах (зокрема, у мережі «Інтернет») конкретного місцезнаходження особи на цій території, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України є підставою для оголошення розшуку такого підозрюваного.

Враховуючи те, що підозрювана, будучи належним чином повідомлена, на виклики слідчого не з’являлася, постановою слідчого її було оголошено в розшук. Копію цієї постанови захисник отримав, а тому доводи захисника про відсутність рішення про оголошення обвинуваченої в розшук не узгоджуються з матеріалами провадження.

Постанова ККС ВС від 16 липня 2026 року у справі № 760/17974/24 (провадження № 51-3221км25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138363129.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.