Суди більше не можуть говорити лише мовою рішень: роль комунікації у зміцненні довіри до судової влади обговорили в межах семінару ОЕСР

В умовах повномасштабної війни, сучасних інформаційних викликів і євроінтеграційних процесів комунікація для органів судової влади перестала бути лише додатковою можливістю та стала невід'ємною складовою їхньої діяльності. Застарілий підхід, відповідно до якого суди мають говорити із суспільством виключно через тексти своїх рішень, більше не відповідає реаліям XXI століття.

На цьому наголосив т. в. о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли під час семінару Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) «Зміцнення суспільної довіри до правосуддя: інформаційна доброчесність та публічна комунікація в секторі правосуддя України».

Семінар став платформою для обговорення ролі комунікації як одного з ключових інструментів державного управління. Захід було організовано в межах Огляду сектору правосуддя в Україні з метою підтримки розроблення ефективних комунікаційних стратегій, здатних відповідати викликам повномасштабної війни, масштабних внутрішніх реформ і процесу вступу України до Європейського Союзу.

Програма заходу складалася з двох змістовних сесій. Перша була присвячена протидії дезінформації, ворожим наративам і маніпуляціям, а друга – стратегічній публічній комунікації з акцентом на прозорість, здатність інституцій пояснювати свою діяльність зрозумілою для громадян мовою та переходити від реактивного реагування на кризи до проактивного планування.

За словами Расіма Бабанли, якщо офіційні інституції не наповнюють інформаційний простір якісним і своєчасним контентом, утворений вакуум швидко заповнюють інші суб'єкти зі своїми, нерідко маніпулятивними, наративами. Саме тому Верховний Суд системно розвиває та посилює власну медіа-присутність. Хоча інколи медіаактивність правників та професійних спільнот, навпаки, допомагає поширювати достовірну інформацію швидко і якісно ще до того, коли вона з’являється на офіційних ресурсах. Це є безумовною перевагою демократичних суспільств.

Сьогодні сторінка Верховного Суду у Facebook об'єднує понад 80 тис. підписників, Telegram-канал – понад 20 тис., а стратегія присутності в Instagram була спеціально переорієнтована на ефективну взаємодію зі студентською аудиторією та майбутніми правниками.

Окрему увагу Расім Бабанли приділив «парадоксу довіри». Він навів результати досліджень, згідно з якими близько 70 % безпосередніх учасників судових процесів вважають ухвалені рішення справедливими, тоді як загальний рівень довіри до судової системи серед них становить лише близько 30 %. Це, за його словами, свідчить про значний вплив негативного інформаційного фону, який часто переважає навіть власний позитивний досвід громадян.

У зв'язку з цим спікер наголосив на необхідності системної комунікації з непрофесійною аудиторією. Така комунікація має передбачати «переклад» складної юридичної термінології зрозумілою мовою та перехід від реагування на кризові ситуації до проактивної інформаційної політики.

Водночас т. в. о. керівника Апарату ВС звернув увагу на кадровий виклик, який постає перед судовою системою, – пошук фахівців, здатних поєднувати професійні журналістські навички з ґрунтовним розумінням юридичної термінології та специфіки роботи судової влади.

Підсумовуючи виступ, Расім Бабанли висловив переконання, що впровадження єдиних стандартів комунікації для всієї судової системи і координація зусиль усіх інституцій правосуддя сприятимуть формуванню сталої суспільної довіри до суду як одного з фундаментів демократичної держави.

Участь у семінарі також взяли представники Вищої ради правосуддя, Міністерства юстиції України та експерти проєкту ЄС «Pravo-Justice».