Практика ЄСПЛ крізь призму Керівних принципів ООН: судді Верховного Суду долучилися до фахового обговорення

Рада Європи у співпраці з Верховним Судом і Програмою розвитку ООН (ПРООН) у межах проєкту «Сприяння відновленню України через відповідальні інвестиції» провела вебінар «Бізнес та права людини в юридичній практиці: практика ЄСПЛ крізь призму Керівних принципів ООН», присвячений презентації Посібника ЄСПЛ з питань бізнесу і прав людини, який був оприлюднений у лютому 2026 року. У професійному обговоренні взяли участь голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач і суддя ВС у КГС Олена Кібенко.

Вітаючи учасників заходу, Лариса Рогач подякувала Раді Європи та Програмі розвитку ООН за послідовну підтримку українського правосуддя й організацію професійного діалогу з питань, які набувають особливого значення в умовах відновлення України.

Вона наголосила, що господарські суди дедалі частіше стають майданчиком, де учасники судового процесу знаходять правове вирішення питань, що виникають на перетині економічної діяльності, публічного інтересу та захисту прав людини. За її словами, сучасні господарські спори вже не обмежуються традиційними договірними чи корпоративними правовідносинами, а охоплюють також питання доступу до правосуддя, екологічної відповідальності, трудових гарантій, належного державного регулювання та забезпечення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

«Саме тому господарське судочинство сьогодні – це значно більше, ніж просто вирішення спорів між суб’єктами господарювання, а завдання суду полягає передусім у тому, щоб забезпечити, спираючись на принцип верховенства права, справедливий баланс між розвитком економіки, публічними інтересами і правами людини», – зазначила Лариса Рогач.

Голова КГС ВС зауважила, що практика ЄСПЛ демонструє нерозривний зв'язок між правами людини та економічними процесами, даючи змогу по-новому поглянути на традиційні категорії господарських спорів і їхній правозахисний вимір.

Вона також звернула увагу на значення Керівних принципів ООН з питань бізнесу і прав людини. Попри рекомендаційний характер вони можуть стати важливим орієнтиром для формування сучасної судової практики та сприяти підвищенню довіри бізнесу і суспільства до судової системи.

Крім того, Лариса Рогач наголосила, що розвиток сучасної судової практики неможливий без постійного професійного діалогу між суддями, адвокатами, науковцями та всіма, хто бере участь у формуванні нових підходів до правозастосування, і висловила впевненість, що вебінар стане корисним майданчиком для фахової дискусії та обміну практичним досвідом.

У своєму виступі Олена Кібенко висвітлила практичні аспекти застосування практики ЄСПЛ та Керівних принципів ООН у сфері бізнесу і прав людини в українському судочинстві.

Важливим кроком у розвитку цієї тематики, за словами судді, став запуск українською мовою першого тьюторського курсу Програми Ради Європи HELP «Бізнес і права людини», тьюторами (викладачами) якого стали Олена Кібенко та суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич. До адаптації курсу до українських реалій долучилася вся перша навчальна група, яка опрацювала національну судову практику, практику ЄСПЛ та інші матеріали. Нині курс доступний на платформі HELP для самостійного проходження.

Позитивною тенденцією, на думку спікерки, є перші випадки застосування Керівних принципів ООН з питань бізнесу і прав людини (https://legalforum.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/06/kerivni-principi-oon.pdf) в українській судовій практиці. Зокрема, у 2026 році суддя Черкаського окружного адміністративного суду Лариса Трофімова, яка проходила курс HELP, перша в Україні послалася на ці принципи у своїх судових рішеннях.

Особливу увагу спікерка приділила Посібнику ЄСПЛ з питань бізнесу і прав людини (https://ks.echr.coe.int/documents/d/echr-ks/guide_business_and_human_rights_eng). За її словами, тематичний підхід, покладений в основу цього документа, є особливо цінним для правників, адже дозволяє швидко знаходити добірку найбільш релевантних рішень ЄСПЛ за конкретною проблематикою, краще розуміти концепції, що лежать в основі правових висновків Суду, та уникати механічного цитування окремих фрагментів рішень без урахування їхнього контексту.

Олена Кібенко зазначила, що майже щодо кожної з тем, розглянутих у посібнику, можна знайти аналогічні або близькі за змістом справи, які вже розглядалися чи нині перебувають на розгляді українських судів.

Суддя звернула увагу на підрозділи видання, у яких ішлося про застосування доктрини підняття корпоративної завіси в контексті доступу різних категорій заявників до ЄСПЛ (компаній, акціонерів, директорів), а також відповідальності за боргами, права на судовий захист (оскарження акціонером правочинів товариства, рішення ЄСПЛ Kohlhofer and Minarik v. the Czech Republic, 2009, заяви № 32921/03, № 28464/04 та № 5344/05). 

Окремо Олена Кібенко проаналізувала підходи ЄСПЛ до відповідальності держави за боргами державних і комунальних підприємств (пункти 162–163 Посібника ЄСПЛ), заморожування активів (п. 170), відповідальності держави за дії ліквідаторів і керуючих майном, зокрема й неплатоспроможних банків (п. 190), проілюструвавши їх прикладами із практики ЄСПЛ, наведеними в зазначеному посібнику, та схожими за підходом рішеннями Верховного Суду.

Зокрема, говорячи про застосування принципу пропорційності при так званому заморожуванні активів, суддя навела як приклад справу щодо тривалого утримування банком коштів клієнта за підозрою у шахрайських операціях, яке тривало більше 9 років, через що первісно правомірне обмеження з часом стало непропорційним (постанова Верховного Суду від 8 липня 2026 року у справі № 910/6735/25).

Олена Кібенко звернула увагу на те, що окремий підрозділ посібника присвячений практиці ЄСПЛ з питань мотивування судових рішень. Вона звернула увагу, що хоча ЄСПЛ і не вимагає надавати відповіді на кожний аргумент, втім звертає увагу, що відсутність мотивації в судовому рішення (тобто відповідей на всі ключові доводи сторін) може свідчити про свавільність судового рішення і є підставою для його скасування.

Доповідачка звернула увагу й на практику ЄСПЛ щодо застосування судом норм закону, всупереч їх змісту (contra legem), чи норм, визнаних неконституційними (п. 262 Посібника ЄСПЛ). Як приклад суддя навела одне з останніх рішень Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави після ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність відповідних законодавчих положень (постанова Верховного Суду від 8 липня 2026 року у справі № 910/16365/25).

Завершуючи виступ, Олена Кібенко закликала суддів, адвокатів і представників юридичної спільноти активно використовувати курс HELP, Керівні принципи ООН з питань бізнесу і прав людини та Посібник ЄСПЛ з питань бізнесу і прав людини як практичні інструменти для розвитку української судової практики у сфері бізнесу і прав людини.

До заходу також долучилися судді Верховного Суду у Касаційному господарському суді В'ячеслав Пєсков і Тетяна Малашенкова, а також суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк.