30 років Конституції України: судді ВС у КАС взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції

Судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров і Семен Стеценко долучилися до Всеукраїнської науково-практичної конференції «30 років Конституції України: конституційні цінності, національна стійкість та повоєнне майбутнє української державності», яка відбулася в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

Метою конференції стало всебічне осмислення тридцятирічного шляху Конституції України як фундаменту демократичної, правової та незалежної держави. У центрі уваги – аналіз ролі Основного Закону України в забезпеченні конституційних цінностей, національної стійкості та захисту державності в умовах збройної агресії, а також вироблення науково обґрунтованих підходів до подальшого розвитку української державності в контексті європейської інтеграції та післявоєнного відновлення.

Семен Стеценко виступив з доповіддю на тему «Погляд на конституційні цінності крізь призму 30 років Основного Закону України». 

Розмірковуючи про те, багато це чи мало – 30 років з дня ухвалення Конституції України, доповідач зазначив: для окремої людини це, безумовно, вагомий відрізок, третина життя. Для суспільства – це зміна покоління, а для історії деяких держав – лише коротка мить. Проте для України ці 30 років стали надзвичайно масштабним та доленосним періодом. Наша країна пройшла тернистий шлях до свого Основного Закону. Спроби закласти його підвалини були і на початку XVIII століття (Конституція Пилипа Орлика), і під час національно-визвольного руху 1917–1920 років. Проте лише в 1996 році ми здійснили спробу, яка стала по-справжньому успішною. Спікер наголосив, що ті надважкі випробування, які Україна долає останні чотири роки, ми витримуємо як завдяки стійкості ЗСУ, так і завдяки міцному державному каркасу, основою якого є Конституція України.

Доповідач підкреслив багатоаспектність поняття «конституційні цінності». За його словами, вони відображені в тексті Основного Закону безпосередньо або ж виявляються через тлумачення його норм, зокрема Конституційним Судом України. На них можна дивитися очима науковця, який усе життя досліджує конституційне право, або студента (навіть не юриста), який починає здобувати вищу освіту. І кожен, формулюючи власне бачення, матиме рацію. Адже вичерпного переліку конституційних цінностей немає. Водночас ми розуміємо, що цінності – закріплені в Конституції чи такі, що прямо випливають із її духу, – є тими рушійними силами, потребами людини й дороговказами, які дозволяють людині жити, суспільству – розвиватися, а державі – розбудовуватися.

Аналіз Основного Закону України свідчить, що термін «цінності» безпосередньо згадується у двох його статтях: 3 та 54. Стаття 3 визначає людину, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, обов'язок забезпечення якої покладено на державу. Стаття 54 – присвячена збереженню та захисту культурних цінностей. Поняття цінності є категорією, що формується на основі правової культури особи й суспільства, а також глибинного розуміння юридичних матерій. У цьому контексті беззаперечним є твердження, що фундаментальні конституційні цінності для кожного – справедливість, рівність, демократія та верховенство права. Водночас одним із ключових елементів, який також слід розглядати як конституційну цінність, є право на доступ до суду.

Чинна редакція Конституції України гарантує кожному громадянину абсолютне право двічі звернутися до суду з приводу одного й того самого спору – до першої та апеляційної інстанцій. Водночас право на касаційний перегляд не є абсолютним: законодавець може обмежувати доступ до касації. У такому підході є певна логіка. Апеляція дає людині законну можливість виправити потенційну помилку суду першої інстанції або краще аргументувати свою позицію, якщо попереднє рішення її не задовольнило. На переконання судді, чинна модель доступу до правосуддя дозволяє реалізувати це право і є важливою конституційною цінністю.

Як зазначив доповідач, така конституційна цінність, як право на життя, раніше  сприймалася правниками-науковцями переважно крізь призму теорії та філософії права, а також у контексті кримінального права. Проте за останні 4,5 роки реалії війни змусили нас поглянути на цей інститут інакше. Сьогодні особливо актуальним є питання про державні компенсації пораненим військовослужбовцям, а також членам сімей загиблих захисників, які віддали здоров’я та життя за територіальну цілісність і незалежність України. На жаль, кількість позовів до адміністративних судів щодо порушення прав осіб на отримання таких компенсацій, оскарження процедурних порушень або затримок із цими виплатами не зменшується, а суттєво зростає.

Насамкінець Семен Стеценко наголосив, що попри завершення святкових заходів до 30-річчя Конституції України, Основний Закон залишається в центрі нашої уваги. «Ми й надалі послуговуватимемося ним, шануватимемо та захищатимемо Конституцію України, повсякчас керуючись її нормами», – сказав суддя.

Фото надали організатори.