В умовах полікризи психологічне здоров’я суддів потребує системної підтримки – суддя ВС у ККС

Про важливість вивчення психологічного стану суддів, які працюють у надскладних умовах, необхідність розробки конкретних практичних рішень і реалістичні кроки для запровадження інституційної підтримки суддів в Україні з урахуванням міжнародного досвіду говорила суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська на робочій зустрічі щодо презентації результатів опитування українських суддів у рамках дослідження «Травматичне стресове реагування та професійна якість життя українських суддів у часи полікризи», проведеного в межах проєкту Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади».

Під час презентації було оприлюднено ключові висновки опитування суддів щодо травматичного стресового реагування та його наслідків для професійного добробуту й виконання службових обов'язків. Експерти наголосили на необхідності поєднувати індивідуальні стратегії подолання стресу з інституційними заходами підтримки, які можуть запроваджувати органи суддівського врядування та самоврядування.

Суддя високо оцінила проведене дослідження та зауважила, що його результати було презентовано фактично паралельно з представленням Висновку № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Про важливість добробуту суддів для здійснення правосуддя», яке відбулося у Верховному Суді 4 лютого 2026 року.

Олександра Яновська, яка також є представником України в Європейській комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), розповіла про увагу Комісії до цієї тематики. Зокрема, близько півтора року тому у складі CEPEJ була створена робоча група, що опрацьовує питання work-life balance – балансу між роботою та особистим життям, а також вплив стресів, робочого навантаження та інших чинників на психологічний стан суддів і, відповідно, на ефективність здійснення ними правосуддя. Олександра Яновська повідомила, що вже в червні цього року CEPEJ планує представити перший керівний документ – гайд із принципами, напрацьованими цією робочою групою, та пообіцяла ознайомити професійну спільноту з його висновками.

Також доповідачка акцентувала на важливості вивчення іноземного досвіду. Наприклад, зазначила вона, у верховних судах земель у Німеччині для зручності суддів і працівників апаратів судів прямо в судах створені дитячі садки, організовані кімнати психологічного розвантаження для медитації, працюють професійні психологи, які спеціалізуються саме на проблемах суддів,  та ін.

Олександра Яновська додала, що, звичайно, в судах в Україні, тим більше районних, усе це запровадити сьогодні неможливо. Але, сказала вона, можна облаштувати в судах кімнати психологічного розвантаження, організувати психологічну телефонну допомогу для суддів, – це реально зробити. Або принаймні розробити конкретні практичні посібники для суддів із порадам, коли та як можна справлятися зі стресом самостійно, а коли необхідно звернутися до професійного психолога. Тому доповідачка зазначила, що було б добре, якби відповідна ініціатива проєкту РЄ була продовжена в цьому напрямі, а також додала, що до такої роботи могла б долучитися в тому числі CEPEJ.

«Нам потрібні глибокі дослідження, щоб ми чітко розуміли, що саме впливає найбільше на психологічне здоров’я суддів, які працюють у складних умовах, та які мають бути прийняті рішення. Замало просто описати проблему, треба розробити механізми її вирішення», – сказала Олександра Яновська.

Захід організований Департаментом Ради Європи з питань впровадження прав людини та правосуддя.