35 років розвитку та європейські орієнтири: триває Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 35-й річниці утворення господарських (арбітражних) судів України

Створення господарської юрисдикції як окремої ланки 35 років тому стало важливим етапом у розвитку національної правової системи та формуванні сучасного судоустрою. За ці роки господарська юрисдикція пройшла, без сумніву, непростий шлях трансформації від пострадянської системи арбітражу до сучасної моделі господарських судів.

Сьогодні господарський суд – це значно більше, ніж просто вирішення спорів. Це простір, де право перетворюється на економічну стабільність, договір отримує юридичну силу, інвестиція – захист, а справедливість набуває практичного значення для розвитку держави.

На цьому акцентував Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття Міжнародної науково-практичної конференції «Господарська юрисдикція України: 35 років розвитку та європейські орієнтири», присвяченої 35-й річниці утворення господарських (арбітражних) судів України.

Ми переживаємо дуже непрості часи випробувань для нашої держави, зауважив Голова ВС. Від початку повномасштабного російського вторгнення судді господарської юрисдикції, як і весь суддівський корпус України, залишаючись вірними присязі, організували роботу в період воєнного стану і демонструють гарний результат щодо своєчасності та якості розгляду спорів.

«Хоча нині наше першочергове основне завдання – забезпечити здійснення правосуддя в умовах війни, дотримуючись безпекових вимог та адаптуючись до необхідних законодавчих змін, ми впевнено дивимося в мирне майбутнє. І в післявоєнному відновленні України провідну роль відіграватиме саме господарська юрисдикція, адже ми можемо розраховувати на інвестиції і швидку відбудову лише в разі забезпечення належного та дієвого правового захисту», – зазначив Станіслав Кравченко.

Як наголосив Голова ВС, за цих обставин Україна та національна судова система зокрема залишилися відданими євроінтеграційному курсу – запоруці повоєнного відновлення й подальшого розвитку нашої держави як суверенної, незалежної та демократичної країни. Водночас перед національними судами, у тому числі господарськими, стоять виклики щодо необхідності підсилення спроможності судової системи й гарантування суддівської незалежності з урахуванням змін до законодавства та впровадження новітніх технологій у здійснення правосуддя й адміністрування роботи судів.

Крім того, Станіслав Кравченко подякував Програмі підтримки ОБСЄ для України в межах проєкту «Підвищення якості правосуддя шляхом посилення ролі Верховного Суду у забезпеченні прозорого, підзвітного та інклюзивного правосуддя», проєкту ЄС «Право-Justice» і Німецькому фонду міжнародного правового співробітництва за сприяння в організації конференції.

Урочисте відкриття Міжнародної науково-практичної конференції модерувала суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Тетяна Малашенкова.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко акцентував, що 35 років господарської юрисдикції – це вже не просто дата. Це про інституційну тяглість, спроможність господарського судочинства  і водночас відображення всієї історії української економіки за ці роки. Господарське судочинство України разом з державою проходило всі етапи розвитку української економіки, трансформацію бізнесу, реформи і продовжує функціонувати в умовах повномасштабної війни, розв’язаної рф проти України, та в процесі вступу України до ЄС.

«Ми розуміємо, що сильна держава неможлива без сильної економіки, особливо зараз, коли всі економічні зусилля спрямовуються виключно на обороноздатність. А сильну економіку неможливо побудувати без довіри і без якісного судочинства», – запевнив Олександр Корнієнко.

На його переконання, послідовна реалізація судової реформи, зокрема у сфері господарського судочинства, підвищення рівня довіри до судової влади і, відповідно, до захисту інвестицій буде драйвером для збору інвестицій і додаткових можливостей для інвестування в Україні. Як зауважив Олександр Корнієнко, євроінтеграція для України – це не тільки переговорні кластери, директиви, технічне наближення. Євроінтеграція – це про культуру, традиції, правову передбачуваність і визначеність. Тож за таких умов судове рішення є крапкою у спорі, а не початком нової боротьби.

Перший заступник Голови Верховної Ради України подякував суддям за здійснення судочинства в часи війни і висловив переконання, що господарська юрисдикція лишатиметься однією з опор нашої країни та її економічного відновлення.

35-річчя господарської юстиції – підтвердження стійкості української правової системи. 35 років – це шлях, який Україна пройшла з нуля: від держави, яка лише вчилася говорити мовою ринкової економіки, до тієї держави, яка веде переговори про повноцінне членство в Європейському Союзі. І господарські суди були поруч на кожному етапі, тож історія сучасного господарського судочинства є відображенням історії становлення української державності. На це вказала Заступник Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.

За її словами, господарські суди трансформувалися від органів перехідної економіки до повноцінної судової інституції європейського зразка, діяльність якої базується на принципах верховенства права, незалежності суддів, змагальності сторін і доступу до правосуддя. Саме господарська юрисдикція значною мірою формувала правову культуру ведення бізнесу в Україні та забезпечувала баланс приватних і публічних інтересів у сфері господарювання, реагуючи першою на появу нових господарських відносин і надаючи ідеї для законопроєктної роботи.

«Доступ до правосуддя, верховенство права, виконання судових рішень, захист прав добросовісних набувачів, баланс інтересів у корпоративних та земельних відносинах – це не абстрактні академічні категорії, це щоденна робота суддів господарської юрисдикції», – зауважила Ірина Мудра й подякувала суддям за гідне виконання обов’язків у найкращих інтересах України.

Інвестиційний клімат країни будується не лише на законах, додала спікерка. Він будується на довірі до суду: жоден міжнародний партнер та інвестор не прийде туди, де судове рішення є непередбачуваним або невиконаним. Саме тому ефективність господарської юрисдикції – це питання національної безпеки й економічного суверенітету України.

Ірина Мудра висловила переконання, що господарська юрисдикція – це фундамент, на якому стоїть майбутня економіка країни. Без прозорої і незалежної судової практики у сфері господарювання не буде ні масштабного приватного капіталу, ні довгострокових інвестицій.

Водночас Україна має нові стратегічні завдання: набуття статусу кандидата на членство в Європейський Союз і початок переговорного процесу визначають необхідність подальшого зміцнення верховенства права, забезпечення ефективності судової системи та гармонізації правозастосування з європейськими стандартами. Судді господарської юрисдикції вже довели, що здатні працювати в найскладніших умовах. «Тепер перед нами спільне завдання – зробити так, щоб після Перемоги Україна стала країною, куди хочуть прийти інвестори, куди хочуть повертатися наші люди, країною з проєктами та довірою», – резюмувала Ірина Мудра.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зауважив, що трансформація арбітражних судів у систему господарського судочинства була революцією в тому, що держава забезпечила можливість справедливого розгляду справ між суб'єктами економіки, а не є просто арбітром між підприємствами – власністю самої держави, як було раніше. Це значний крок до ринкової економіки, закріпленої, зокрема, в Конституції України.

Як пояснив Тарас Качка, левова частка розділів у межах переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу стосується саме економічної діяльності. Це й рух товарів і послуг, і питання корпоративного права, банкрутства й загалом будь-якої діяльності економічного характеру. «Тому для нас важливо, щоб принципи верховенства права, єдності судової практики, дотримання строків розгляду справ і, головне, довіра до того, що рішення є справедливими, розвивалися. Я дуже вдячний, що саме ці цінності утверджуються в системі господарського судочинства, представники якого водночас активно сприяють тому, щоб верховенство права утверджувалося в усіх вимірах правосуддя», – акцентував віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик відзначив: «Господарська юрисдикція України стала невіддільною складовою становлення української державності, ринкової економіки та правової культури. 35 років господарського судочинства – це не лише історія інституційних змін, правових реформ. Це історія формування довіри до правосуддя у сфері економічних відносин і захисту інвестицій, конкуренції та економічної стабільності держави навіть у найскладніші періоди її розвитку».  Ефективне та передбачуване правосуддя у сфері господарських правовідносин, наголосив Григорій Усик, є одним із ключових чинників стійкості держави, відновлення економіки та формування довіри до України у світі.

В нинішніх воєнних реаліях правосуддя забезпечується безперервно. Водночас, зауважив Голова ВРП, триває реалізація реформ на шляху євроінтеграції. Важливим етапом стало схвалення урядом України у травні 2025 року Дорожньої карти з питань верховенства права, яка визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства нашої держави в ЄС. Ключовими завданнями для системи правосуддя на найближчу перспективу є заповнення вакантних суддівських посад, інтенсифікація цифрової трансформації системи правосуддя, розроблення критеріїв оптимізації мережі загальних місцевих суддів, ефективне здійснення дисциплінарних проваджень, забезпечення стабільної ротації складу ВРП. Як узагальнив Григорій Усик, досягнення таких цілей можливе виключно завдяки спільним зусиллям усіх гілок влади.

Із вітальним словом до учасників конференції також звернулася керівниця проєктного відділу «Демократизація та належне урядування, верховенство права та права людини» Програми підтримки ОБСЄ для України Наталя Ступницька. Вона наголосила, що господарська юрисдикція України за роки свого розвитку пройшла глибоку трансформацію і стала сучасною системою, орієнтованою на європейські правові стандарти, принцип верховенства права та незалежність судової влади.

Наталя Ступницька акцентувала, що сьогодні Україна захищає не лише свою територіальну цілісність, а й демократичні інституції та європейське майбутнє, а тому роль судової влади набуває особливого значення. За її словами, передбачувана, прозора та ефективна система господарського правосуддя є необхідною умовою економічної стійкості, інвестицій, відновлення та довгострокової стабільності держави. «Господарське судочинство сьогодні розглядається не лише як механізм вирішення спорів між суб’єктами господарювання, а і як інструмент забезпечення справедливості, захисту законних очікувань та зміцнення довіри суспільства до державних інституцій», – зазначила вона.

У своєму виступі керівниця Програми підтримки ОБСЄ для України звернула увагу на питання гармонізації українського законодавства та судової практики з європейськими правовими стандартами, а також на важливість виконання судових рішень як невід’ємної складової права на справедливий суд. Вона підкреслила, що підтримка сектору правосуддя залишається одним із стратегічних пріоритетів діяльності ОБСЄ в Україні, а Програма й надалі сприятиме зміцненню незалежної судової влади, розвитку ефективного правосуддя та впровадженню інституційних реформ.

До Міжнародної науково-практичної конференції також долучився керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Делегації ЄС в Україні Асієр Сантільян Лузуріага. Він зазначив, що 35-річчя господарської юрисдикції України є нагодою не лише осмислити еволюцію системи господарського судочинства, а й оцінити стратегічну роль господарських судів у процесах європейської інтеграції України, економічного відновлення та трансформації верховенства права.

За словами Асієра Сантільяна Лузуріаги, ефективне господарське судочинство є одним із наріжних каменів сучасної ринкової економіки, оскільки інвестори, бізнес і міжнародні партнери потребують передбачуваності, правової визначеності, захисту прав власності та ефективного виконання контрактів. Він підкреслив, що в державах – членах Європейського Союзу господарське правосуддя є одним із фундаментальних елементів захисту інвестицій, стабільності економічних відносин і суспільної довіри до державних інституцій. Спікер також наголосив, що господарські суди сьогодні відіграють важливу роль у питаннях економічної стійкості держави, процедурах неплатоспроможності та реструктуризації бізнесу, захисту інвестицій, корпоративного управління, конкурентної політики, державної підтримки та післявоєнного відновлення України.

Представник ЄС розглянув питання подальшого впровадження Дорожньої карти з верховенства права та приведення української правової системи у відповідність до стандартів ЄС. Він відзначив важливий внесок Верховного Суду та господарської юрисдикції в забезпечення єдності судової практики та поступову гармонізацію українських підходів із європейськими.

Заступниця керівниці проєкту ЄС «Право-Justice» Ольга Срібняк, вітаючи учасників конференції, наголосила, що довіра до держави, суду, правова визначеність і стабільність правозастосування є ключовими передумовами європейської інтеграції України. За її словами, особлива роль у цьому процесі належить саме судовій владі та господарській юрисдикції, адже питання верховенства права та правосуддя є одними з базових напрямів переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

Вона зауважила, що для господарської юрисдикції передбачено ще більше роботи, оскільки другий кластер переговорного процесу щодо вступу України до ЄС –«Внутрішній ринок» – охоплює питання корпоративного права, інтелектуальної власності та конкурентної політики. Посилаючись на останній звіт Європейської Комісії щодо України в межах пакета розширення, Ольга Срібняк зазначила, що поряд із законодавчими змінами ключове значення має їх ефективне застосування на практиці саме господарськими судами.

Також представниця проєкту ЄС «Право-Justice» звернула увагу на актуальність питань неплатоспроможності та виконання судових рішень в умовах війни. Вона нагадала, що механізм превентивної реструктуризації, запроваджений на основі Директиви ЄС 2019/1023, уже довів свою життєздатність, однак його потенціал значною мірою залежатиме від практики застосування господарськими судами. Ольга Срібняк наголосила, що невиконане судове рішення впливає не лише на права стягувача, а й на рівень довіри бізнесу та інвесторів до держави.

У межах відкриття Міжнародної науково-практичної конференції також відбулася презентація пам’ятної монети, виготовленої до 35-ї річниці з часу утворення господарських (арбітражних) судів України.

Заступник Голови Національного банку України Олексій Шабан презентував пам’ятну монету, випущену до цієї ювілейної дати. Він наголосив, що господарська юстиція є одним із фундаментів сучасної держави, адже саме від стабільності правової системи залежать чесна конкуренція, інвестиційний клімат, міжнародна довіра та впевненість бізнесу в завтрашньому дні.

Під час виступу Олексій Шабан зауважив, що в умовах війни та майбутнього післявоєнного відновлення України особливого значення набуває довіра інвесторів до державних інституцій і судової системи. За його словами, пам’ятна монета покликана не лише зафіксувати визначну дату, а й символічно закарбувати роль господарської юстиції в утвердженні правової держави та економічної стійкості України.

Розповідаючи про концепцію пам’ятної монети, заступник Голови НБУ пояснив, що її символіка покликана відобразити роль господарської юстиції як інституції стабільності в умовах постійних викликів. За його словами, квадрат на аверсі монети уособлює юрисдикцію, рівновагу та фундаментальність правової системи, тоді як абстрактні елементи навколо нього символізують середовище змін і зовнішніх викликів. На реверсі монети зображено колону як символ непохитності правової системи та розміщено напис «Досвід, довіра, дієвість», що відображає ключові цінності господарської юстиції України.

Ключову доповідь на тему «35 років господарської юрисдикції України: від пострадянської моделі до європейських стандартів правосуддя» виголосила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач. На початку виступу вона зазначила, що проведення конференції стало результатом тривалої спільної роботи суддів, судових палат КГС ВС і судів господарської юрисдикції, які впродовж кількох місяців проводили секторальні заходи, присвячені актуальним питанням розвитку господарського судочинства.

Доповідачка зауважила, що, говорячи про 35 років господарської юрисдикції, можна було б зосередитися виключно на статистиці чи кількості розглянутих справ, однак значно важливішим є осмислення того, чим господарська юрисдикція є для держави та економіки. У цьому контексті Лариса Рогач акцентувала, що практично всі учасники конференції у своїх вітальних словах говорили про довіру – довіру бізнесу до партнерів, державних інституцій і суду.

Очільниця КГС ВС наголосила, що господарська юрисдикція має особливу природу, адже саме в цій сфері право безпосередньо взаємодіє з економікою, а ключовою основою економічних відносин є довіра – до партнерів, державних інститутів і судової системи. За її словами, саме довіра спонукає бізнес інвестувати, започатковувати нові проєкти, укладати договори та здійснювати економічну діяльність, а тому господарське судочинство фактично забезпечує інфраструктуру економічної стабільності держави.

Окреслюючи етапи становлення господарської юрисдикції, Лариса Рогач звернула увагу, що ще у 1991 році, до проголошення незалежності України, система державного арбітражу отримала визнання саме як судова інституція. В умовах переходу від адміністративно-командної економіки до ринкової її завданням стало забезпечення дисципліни у сфері економічних правовідносин та договірної дисципліни. Водночас уже на початковому етапі господарські суди були змушені працювати з недосконалим законодавством і фактично застосовувати принцип верховенства права для подолання прогалин у правовому регулюванні.

Спікерка зупинилася на процесуальній модернізації 2001 року, коли було запроваджено апеляційне та касаційне оскарження, а також посилено реалізацію принципів змагальності, гласності та рівності учасників процесу. Важливим етапом розвитку вона назвала реформу 2017 року, яка змінила роль Верховного Суду як інституції, покликаної забезпечувати єдність судової практики та формувати основні підходи до застосування норм права. Саме тоді були запроваджені процесуальні фільтри, електронне судочинство, інструменти протидії зловживанню процесуальними правами та інститут врегулювання спору за участю судді.

Лариса Рогач акцентувала, що господарські суди сьогодні відіграють важливу роль у забезпеченні економічної безпеки держави, стабільності договірного обігу, захисту економічних прав, інвестиційної привабливості та довіри міжнародних партнерів. У цьому контексті вона звернула увагу на значення практики Верховного Суду під час скринінгу українського законодавства у сфері корпоративних відносин. Зокрема, доповідачка зазначила, що саме практика Верховного Суду та судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС стала основою для формування підходів щодо захисту прав міноритарних акціонерів, застосування процедур squeeze-out, реалізації фідуціарних обов’язків і відповідальності за їх порушення.

Окремо суддя згадала про розвиток практики судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, а також про роботу судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС, підкресливши значення стабільності майнових відносин, невтручання або пропорційності втручання держави у право власності для забезпечення захищеності інвесторів. Вона звернула увагу й на діяльність судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС, зауваживши, що питання конкурентних засад і публічних закупівель є одними з ключових напрямів, у яких господарські суди мають забезпечувати дотримання як українських, так і загальноєвропейських підходів.

Важливе місце у виступі було відведено принципу верховенства права та дієвості судового захисту. Лариса Рогач зазначила, що сучасне господарське судочинство має забезпечувати не формальний процесуальний результат, а реальне відновлення порушеного права. За її словами, ефективний судовий захист передбачає можливість вирішити спір у межах одного провадження таким чином, щоб уникнути подальших повторних спорів між сторонами.

Очільниця КГС ВС наголосила на важливості своєчасності розгляду справ та підтримання високих стандартів здійснення правосуддя навіть в умовах повномасштабної війни. Вона відзначила, що судова система змогла забезпечити безперервність роботи завдяки взаємодії всіх гілок влади і впровадженню сучасних цифрових механізмів. У цьому контексті суддя звернула увагу на стрімкий розвиток електронного судочинства, зростання кількості електронних документів та активне використання відеоконференцзв’язку, що зробило правосуддя більш доступним і зручним для учасників процесу.

Також Лариса Рогач акцентувала, що подальший розвиток господарської юрисдикції нерозривно пов’язаний із європейською інтеграцією України, утвердженням принципу верховенства права, незалежністю судової влади та зміцненням довіри до судової системи. За її словами, значною мірою саме практика Верховного Суду та напрацювання окремих палат Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вже сьогодні формують підходи, які відповідають загальноєвропейським стандартам і впливають на економічну стійкість та інвестиційну привабливість держави.

Ключова доповідь голови КГС ВС Лариси Рогач: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Konferencia_35.pdf.

Після церемонії відкриття заходу розпочалася робота тематичних сесій Міжнародної науково-практичної конференції.

Першу сесію – «Основні засади (принципи) господарського судочинства та європейські стандарти ефективного правосуддя» – модерувала голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач. У центрі дискусії – доступ до суду та належність вимог у господарських спорах: як підходи ЄСПЛ, Конституційного Суду України, Верховного Суду впливають на оцінку добросовісності сторін і допустимості звернення до суду, визначають зміст принципів верховенства права, справедливості, добросовісності й розумності у правозастосуванні та їхнє значення для вирішення бізнес-спорів.

Роль модератора другої сесії «Роль господарського судочинства у забезпеченні стабільності економічного обороту» виконував суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Іван Міщенко. Учасники обговорили ефективне правосуддя як чинник економічного розвитку.

Модератор третьої сесії «Виконання судових рішень у господарських спорах як частина права на справедливий суд» – суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Володимир Погребняк. Дискусія присвячена питанням обов’язковості судового рішення, баланс прав сторін та ефективність виконавчого провадження формують довіру до правосуддя і впливають на економічні відносини.

Другий день Міжнародної науково-практичної конференції буде присвячений питанням ефективності правосуддя та судового адміністрування. У межах заходу також відбудуться нагородження переможців конкурсу творчих робіт «Цінності та принципи господарського судочинства: європейський вектор розвитку» і презентація експертного дослідження «Юрисдикційний аналіз судового контролю в Україні». 

Долучайтеся до перегляду конференції на ютуб-каналі Верховного Суду – https://www.youtube.com/watch?v=uT9lTlpVmY4.

Детальніше про виступи всіх спікерів заходу читайте згодом на порталі сучасного права Supreme Observer.