Реформа правничої освіти в умовах євроінтеграції: суддя ВС у КАС взяла участь в експертному обговоренні

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мирослава Білак долучилася до експертного обговорення на тему «Реформа правничої освіти як умова верховенства права, демократії та євроінтеграції України», організованого проєктом ЄС «Право-Justice» у співпраці з Українським католицьким університетом.

Захід об’єднав представників академічної спільноти, державних інституцій, медіа та міжнародних експертів для обговорення результатів і викликів у підготовці правників. Реформа правничої освіти – чинник формування якісної правової системи, забезпечення справедливого правосуддя та захисту прав людини і основоположних свобод. Однією з ключових проблем, зафіксованих у Дорожній карті з питань верховенства права, є інституційне розмежування освіти правників та підготовки фахівців органів правопорядку.

Учасники зустрічі проаналізували здобутки, виклики та окреслили стратегічні орієнтири щодо реформи правничої освіти. Серед системних проблем, що тривалий час стримують розвиток галузі:

• дисбаланс між кількістю випускників і якістю їхньої підготовки;
• відсутність чіткого розмежування між класичною юридичною освітою та підготовкою кадрів для правоохоронних органів;
• необхідність посилення практичного складника навчання й дотримання принципів академічної доброчесності.

Зосередилися і на стратегічних пріоритетах реформи:

• розмежуванні правничої освіти та підготовки кадрів для сектору безпеки й правопорядку;
• підвищенні стандартів навчання і вдосконалення критеріїв відбору вступників;
• оновленні освітніх програм з урахуванням провідних європейських практик;
• посиленні ролі практичних навичок та етики в підготовці правників.

Під час дискусії Мирослава Білак, зокрема, зазначила, що у процесі здійснення суддею правозастосування (конкретизації) норм права в рамках спірних правовідносин може вноситися новий елемент у розуміння норми права. Звідси й визначення ще одного джерела права – суддєтворче право, на яке багато уваги звертав професор Микола Козюбра. На її переконання, належна реалізація принципу правовладдя (верховенства права) неможлива без ґрунтовної академічної бази, спеціальної підготовки і відповідних знань з теорії, філософії права та інших дисциплін, що в цілому формує незалежне критичне мислення правників. У контексті представленого дослідження щодо розмежування правничої освіти й підготовки кадрів для правоохоронних органів суддя порадила враховувати практику КАС ВС про проходження публічної служби. У межах розгляду цих правовідносин Суд визначив критерії, етичні стандарти, що випливають зі змісту присяги, статусу і функцій, яким мають відповідати як судді, прокурори, адвокати, нотаріуси, так і фахівці органів правопорядку. Саме завдяки таким адміністративним спорам, а також наслідкам їх вирішення можна дійти відповідних висновків у процесі аналізу представленого дослідження, необхідності й доцільності розмежування існуючих у правничій освіті програм підготовки правників та фахівців органів правопорядку.