Етичні стандарти та виклики в діяльності органів системи правосуддя обговорили під час круглого столу

Суддя Великої Палати Верховного Суду Лев Кишакевич і суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Володимир Кравчук взяли участь у круглому столі «Міжінституційний діалог щодо етичних стандартів та викликів у професії органів, які є частиною системи правосуддя або з нею пов'язані. Спільні та відмінні підходи у дисциплінарних провадженнях органів дисциплінарної юрисдикції».

Мета заходу – поінформувати про роботу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, обмінятися досвідом з іншими органами дисциплінарної юрисдикції, обговорити етичні дилеми та практику застосування кодексів етики.

На переконання Лева Кишакевича, присутність на круглому столі представників усіх гілок влади, правничої спільноти та міжнародних експертів є дуже важливою. Адже головна мета зустрічі – дослідити етичні стандарти і знайти спільні підходи в дисциплінарних провадженнях. Ключовим завданням є уніфікація цих стандартів задля дотримання принципу правової визначеності. Вони мають бути зрозумілими як для суб’єктів оцінювання, так і для кандидатів, що забезпечить прозорість і обґрунтованість рішень комісій.

Спікер детально розглянув стандарти, закладені в Методології оцінювання відповідності кандидата на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя та членів Вищої ради правосуддя критерію професійної етики та доброчесності Етичної ради. Він зауважив, що Етична рада стала першопрохідцем у визначенні цих критеріїв, розробивши у 2021 році зазначену Методологію оцінювання. Застосовані в ній етичні маркери стали основою для подальшої роботи інших конкурсних органів і заклали фундамент для аналогічних процедур перевірки на відповідність критеріям.

Суддя окремо зупинився на проблемних питаннях, що виникли під час розробки таких маркерів, як доброчесність, незалежність і непідкупність, а також на відповідності кандидатів встановленим фінансовим стандартам. Зокрема, йшлося про критерії доказування цієї відповідності. Ключовим показником, закріпленим у Методології, є категорія «обґрунтованого сумніву» як центральний стандарт оцінювання. Це означає, що Етична рада не обмежується формальною перевіркою дотримання закону, а здійснює ціннісну оцінку поведінки, яка виходить за межі суто юридичної відповідальності. Оцінюються такі показники, як незалежність, чесність, неупередженість та сумлінність. Вони мають комплексний характер і охоплюють як професійну діяльність, так і приватне життя кандидатів.

Лев Кишакевич також зазначив, що, на відміну від дисциплінарного провадження, де необхідно встановити факт правопорушення, для Етичної ради достатньо наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критеріям. У цьому полягає принципова відмінність між процедурами Етичної ради та дисциплінарних органів.

На завершення доповідач висловив сподівання, що діалог між представниками різних конкурсних комісій дозволить уніфікувати стандарти професійної етики. Вони мають бути спільними в базових принципах, проте можуть відрізнятися залежно від спеціалізації.

Під час дискусії щодо спільних етичних принципів у сфері правосуддя Володимир Кравчук наголосив, що система правосуддя в Україні закріплена Конституцією України і включає суди, прокуратуру та адвокатуру. Саме на цих «трьох стовпах», об’єднаних спільними принципами та етикою, тримається правосуддя. Попри функціональні відмінності етичні стандарти для представників цих професій є схожими. Тому важливо, щоб органи самоврядування застосовували уніфіковані підходи та поглиблювали співпрацю. Нещодавно виданий Коментар до Кодексу суддівської етики багато в чому перегукується з аналогічними положеннями для прокурорів, що підтверджує єдність етичних засад.

Над етичними аспектами працює і Конституційний Суд України, триває робота над відповідним документом. До речі, Верховний суд США лише у 2023 році письмово закріпив етичні основи, яких судді тривалий час дотримувалися неформально. Обговорюючи розроблення єдиних принципів та підходів до етики, варто згадати, що таке ж питання у 2018 році ініціювала Рада суддів України. Однак тоді дійшли думки, що краще мати окремі кодекси за умови напрацювання спільних принципів та єдиних критеріїв їх оцінки. Адже авторитет правосуддя – це наша спільна справа.

За результатами круглого столу окреслено ключові етичні стандарти та представлено пропозиції щодо їх вдосконалення з урахуванням сучасних європейських стандартів і найкращих світових практик.

Захід організував проєкт Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України – Фаза II» спільно з Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.