Верховний Суд впроваджуватиме гендерний компонент у судочинство – суддя ВП ВС

Спільний проєкт Верховного Суду та ОБСЄ передбачає дослідження гендерного виміру суддівської діяльності й стане одним із перших кроків до впровадження гендерного компонента в судочинство. Це є важливим у контексті реформування судової влади та гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами.

Про це повідомила суддя Великої Палати Верховного Суду Надія Стефанів під час тематичного заходу «Права. Справедливість. Дії. Для всіх жінок та дівчат в Україні», який нещодавно відбувся в Києві за підтримки ОБСЄ.

За її словами, правова аргументація, чутлива до принципу рівності, поки що недостатньо інтегрована в судові рішення. Судді та працівники суду не завжди мають достатні концептуальні інструменти й підготовку для виявлення та належного врахування прихованих упереджень, структурної дискримінації або диференційованого впливу законів і політик на жінок.

На думку Надії Стефанів, розвиток відповідних професійних спроможностей сприятиме зміцненню інституційної готовності судової системи до інклюзивного здійснення правосуддя та підвищенню рівня довіри суспільства до суду.

У межах проєкту передбачено проведення низки заходів, зокрема дослідження гендерно чутливого та заснованого на правах людини судочинства. Серед категорій справ, які можуть мати гендерно чутливий вимір, суддя назвала:

• сімейні спори (визначення місця проживання дитини, опікунство, встановлення та розмір аліментів, поділ майна подружжя тощо);
• кримінальні справи (зокрема щодо призначення покарання);
• трудові спори, пов’язані з дискримінацією.

Як зазначила Надія Стефанів, таке дослідження дасть змогу не лише виявити можливі приховані форми упередженості в судовій практиці, а й краще зрозуміти механізми формування суддівської позиції, які можуть впливати на результати розгляду справ.

Аналіз гендерного аспекту також допоможе оцінити, наскільки судова система забезпечує принцип рівності сторін та чи існують відмінності в підходах суддів під час оцінки подібних фактів і доказів.

Предметом дослідження, за словами судді, стане з’ясування, чи мають місце гендерні упередження під час здійснення правосуддя. Йдеться, зокрема, про аналіз можливих випадків, коли різниця в результатах розгляду справ може бути пов’язана з гендерними стереотипами або упередженнями.

«Реалізація цієї методології дозволить отримати об’єктивну картину впливу гендерного аспекту на ухвалення судових рішень у різних сферах судової практики та визначити, чи існує фактор гендерних упереджень під час розгляду справ», – резюмувала Надія Стефанів.