У ККС ВС обговорили актуальні питання правозастосування та стандарти судової оцінки провокації злочину у кримінальному провадженні

У Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду відбувся круглий стіл на тему «Провокація злочину у кримінальному провадженні: актуальні  питання правозастосування та стандарти судової оцінки», у якому взяли участь судді Касаційного кримінального суду і Вищого антикорупційного суду.

Відкриваючи круглий стіл, заступник голови Касаційного кримінального суду Наталія Антонюк, в. о. голови Вищого антикорупційного суду Олег Павлишин та голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Ігор Панаід наголосили на необхідності визначення належної правової оцінки обставин можливого втручання правоохоронних органів у формування злочинної поведінки особи, а також забезпечення єдності судової практики та дотримання стандартів справедливого судового розгляду в провадженнях, у яких виникає означене питання.

Аргументи про можливу провокацію злочину сторона захисту висловлює досить часто у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень, де розмежування допустимих форм контролю за вчиненням кримінального правопорушення та провокації має ключове значення для оцінки доказів і забезпечення балансу між ефективністю протидії корупції та гарантіями прав людини.

Заступник голови ККС ВС Наталія Антонюк зазначила, що суди мають ретельно вивчати і перевіряти доводи сторони захисту про провокацію, з’ясовувати, чи не підбурювали органи обвинувачення до вчинення злочину. Для цього вони мають дослідити підстави, чому операція була розпочата, чи були об’єктивні підозри причетності обвинуваченого до кримінальної діяльності або його схильності вчинити злочин, ступінь залученості правоохоронних органів до злочину та інші обставини.

Разом із тим Касаційний кримінальний суд, враховуючи підходи ЄСПЛ, констатував, що висунення версії про провокацію злочину вочевидь передбачає визнання факту отримання неправомірної вигоди. Адже твердження про можливу провокацію із запереченням факту події отримання грошей є взаємовиключними.

Суддя ВС у ККС Аркадій Бущенко наголосив, що в контексті практики ЄСПЛ сам собою факт передачі незаконної матеріальної винагороди з відома та під контролем правоохоронних органів автоматично не свідчить про провокацію вчинення злочину. Лише оцінивши всі фактичні та юридичні аспекти події в сукупності, суди можуть зробити висновок, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, яких та не вчинила б без їхнього втручання.

До обговорення також долучилися судді ВС у ККС Наталія Білик, Микола Ковтунович і Віктор Остапук.

З оглядом судової практики Верховного Суду про провокацію злочину у кримінальному провадженні можна буде ознайомитися на вебпорталі «Судова влада України».