Відкриття Судового року у Верховному Суді: підсумки, досягнення та перспективи діяльності національної судової системи

Сьогодні, 13 лютого 2026 року, відбулося засідання Пленуму Верховного Суду у форматі відкриття Судового року.

Такі заходи є традиційними для європейських верховних судів, і запозичення цих практик має важливе значення в процесі європейської інтеграції, оскільки входження України в європейську спільноту не має супроводжуватися лише формальним узгодженням національного законодавства із  європейським правом. Цей процес має нести більш глибинні, ментальні, емоційні, культурні перетворення, і запозичення таких правничих традицій, як відкриття року права, є одним із них.

Таке переконання висловив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, зауваживши, що за цією традицією стоїть дещо більше, ніж просто об’єднання представників різних державних органів на одному заході. Ця подія є свідченням єдності намірів, майданчиком для висловлення думок про проблеми, ідеї, погляди і напрями розвитку.

«Нам більш звично говорити про поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову. Але в сучасних умовах нам потрібно більше акцентувати на єдності влади», – зазначив Станіслав Кравченко.

Презентуючи комплексний огляд стану здійснення правосуддя в Україні, Голова ВС відзначив, що судова система, навіть у складних умовах воєнного стану, продемонструвала свою ефективність. Це підтверджують статистичні дані, які свідчать про стабільність розгляду справ у непростий для країни час.

Так, упродовж 2025 року в судах усіх інстанцій та юрисдикцій на розгляді перебувало 5 млн 800 тис. справ, з яких було розглянуто 4 млн 600 тис., тоді як у 2024 році ці показники становили відповідно 5 млн 300 тис. і 4 млн 400 тис. справ.

Зокрема, до судів першої інстанції у 2025 році надійшло 4,1 млн справ, до апеляційних судів – 716 тис., а на розгляд Верховного Суду – 93 тис. справ та матеріалів, що на 3 % більше порівняно з 2024 роком. При цьому розглянуто було 91 тис. справ та матеріалів – на 4 тис. більше, ніж у попередньому році.

Таким чином, показники розгляду справ у Верховному Суді покращилися, при цьому обсяг залишків зберігся на рівні минулого року.

З кожним роком у тисячах справ, які розглядаються колегіями, палатами, об’єднаними палатами Верховного Суду, формулюються висновки, які стають остаточними орієнтирами для судів і застосовуються у відповідних справах.

Минулого року Верховний Суд у справах, розглянутих Великою Палатою та касаційними судами, сформулював низку важливих правових висновків, які суттєво впливають на розвиток національної судової практики та зміцнення правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях окреслила низку принципових правових позицій, спрямованих на забезпечення єдності судової практики. Вони стосуються, зокрема, правового режиму земель оборони, які розташовані в межах прикордонної смуги, умов відшкодування шкоди, завданої певними діями працівників патрульної поліції, належних способів захисту прав АТ «Укрзалізниця» у земельних спорах, а також розпорядження майном політичних партій не для здійснення статутних завдань.

У практиці касаційних судів сформовано підходи щодо захисту соціальних прав військовослужбовців та колишніх працівників поліції, застосування податкового законодавства в умовах воєнного стану, правових наслідків перебування майна на тимчасово окупованих територіях, оскарження рішень органів державного регулювання, захисту прав учасників корпоративних відносин і добросовісних набувачів, визначення меж критики в медіа стосовно публічних осіб, а  також встановлення меж кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність та ухилення від мобілізації.

Водночас, щоб Верховний Суд міг ефективно виконувати функцію суду права, обсяг справ має бути щонайменше вдвічі меншим. Для цього, за словами Станіслава Кравченка, необхідно посилити касаційні фільтри, ширше застосовувати письмове провадження та вдосконалити механізми зразкових справ як інструменту формування єдиної практики.

Окреслюючи ключові досягнення Верховного Суду за минулий рік, Голова ВС акцентував на активній співпраці з Європейським судом з прав людини, результатом якого стала, зокрема, презентація українськомовної версії Платформи обміну знаннями ЄСПЛ.

Крім того, у 2025 році Верховний Суд вперше у своїй історії скористався механізмом Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, започаткувавши безпосередній консультативний діалог з ЄСПЛ.

Так, протягом року Верховний Суд направив до ЄСПЛ два запити про надання консультативних висновків, що засвідчує новий рівень взаємодії між національною судовою системою та ЄСПЛ. Такий формат діалогу спрямований на забезпечення узгодженого тлумачення Конвенції, підвищення якості судових рішень та ефективніший захист прав людини на національному рівні.

Також у межах виступу Станіслав Кравченко окреслив низку критичних викликів, з якими стикається судова система, акцентувавши, що не всі проблеми можуть бути вирішені виключно засобами судової практики. Саме тому надзвичайно важливою складовою розвитку системи правосуддя залишається якісна та виважена законопроєктна діяльність.

У цьому контексті Голова ВС висловив вдячність Голові Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денису Маслову, а також головам інших парламентських комітетів і народним депутатам України за конструктивну співпрацю в питаннях необхідних законодавчих змін у сфері правосуддя.

Підсумовуючи виступ, Станіслав Кравченко наголосив, що судова влада України сьогодні функціонує в умовах безпрецедентних викликів, проте демонструє інституційну стійкість, високий професіоналізм і здатність до подальшого розвитку.

«Сподіваюся, цьогорічне відкриття Судового року стане не лише новим форматом традиційного заходу, а й символом єдності всіх гілок влади, відображенням спільних зусиль у розвитку європейської судової системи та утвердженні верховенства права в Україні», – резюмував Голова ВС.

Із повним текстом виступу Голови Верховного Суду можна ознайомитись на порталі сучасного права Supreme Observer – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1939/promova-holovy-verkhovnoho-sudu-stanislava-kravchenka-pid-chas-vidkryttia-sudovoho-roku-u-verkhovnomu-sudi. 

Інформацію про діяльність Великої Палати Верховного Суду у 2025 році презентував Секретар Великої Палати ВС Сергій Погрібний, запевнивши, що і ВП ВС, і Верховний Суд загалом продовжують виконувати свою ключову конституційну функцію – забезпечувати єдність судової практики та стабільність правозастосування в Україні в умовах російської повномасштабної збройної агресії та виснажливої війни рф проти нашої держави.

У 2025 році на розгляд Великої Палати Верховного Суду надійшло та передано 864 нові процесуальні звернення – це на 32 % більше, ніж минулоріч. Разом із залишками на початок 2025-го на розгляді ВП ВС упродовж року перебувало більш як тисяча процесуальних звернень. Порівняно з попереднім періодом цей показник зріс на 28 %. «Ці цифри відображають не лише збільшення кількості звернень, а й стабільно високий рівень довіри до Великої Палати як до органу, який здатен надати остаточну відповідь у найскладніших правових питаннях», – додав Сергій Погрібний.

За його словами, найбільша частка надходжень традиційно стосувалася адміністративної юрисдикції – 529 нових звернень в адміністративних справах, що становить 61 % від усього потоку. 18 % надходжень становили цивільні справи, 14 % – кримінальні провадження і 7 % – господарські справи.

Загалом протягом 2025 року ВП ВС розглянула 693 процесуальні звернення. Це на 8 % більше, ніж у 2024-му. Також за цей період було розглянуто 320 справ з ухваленням рішення по суті, що на 19 % більше, ніж роком раніше.

До того ж можна чітко простежити тенденцію до зміни кількості переданих справ: торік касаційні суди передали на розгляд ВП ВС лише 112 справ, що порівняно з позаминулим роком менше на 31 %.

Як пояснив Секретар Великої Палати Верховного Суду, найбільш об'ємним напрямом лишається апеляційний розгляд адміністративних справ. Так, у 2025 році на розгляд до Великої Палати ВС надійшло 343 апеляційні скарги в адміністративних справах (це на 48 % більше, ніж у 2024-му), що становить 40 % від усіх надходжень до ВП ВС у звітному періоді. 224 скарги було розглянуто по суті, що порівняно з попереднім періодом на 48 % більше.

Окремо Сергій Погрібний звернув увагу на результати діяльності ВП ВС у пріоритетних підкатегоріях справ. Зокрема, за 2025 рік у справах про застосування санкцій розглянуто по суті 29 апеляційних скарг. Так само з 56 дисциплінарних скарг на рішення Вищої ради правосуддя, які надійшли впродовж року, розглянуто 29 скарг. Крім того, минулого року на розгляді ВП ВС перебувало чотири зразкові справи, дві з яких розглянуто по суті. З підстав необхідності перегляду судових рішень за виключними обставинами завершено розгляд щодо 62 заяв із 84, які надійшли у 2025 році.

Щодо найважливіших правових висновків, ухвалених Великою Палатою Верховного Суду у 2025 році, Сергій Погрібний акцентував, що відповідні рішення зміцнили стабільність правозастосування у ключових сферах суспільних відносин. Наприклад, у земельних спорах визначено ефективний спосіб захисту в разі часткового накладення земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності, на смугу відведення залізниці та визначено межі повноважень прокурора щодо представництва інтересів НАН України та галузевих академій наук у земельних спорах. У договірних правовідносинах уточнено строки стягнення інфляційних витрат на 3 % річних у період карантину та воєнного стану.

У майнових спорах визначено, що розпорядження майном політичної партії не для здійснення статутних завдань і діяльності політичної партії, що завдає шкоди національної безпеці, порушує публічний порядок. Також установлено, що перебіг п'ятирічного строку на використання торговельної марки не залежить від зміни власника і що при припиненні за вимогою одного зі співвласників його права на частку у спільному майні, яке є житлом, суд зобов’язаний оцінювати реальну платоспроможність іншого співвласника сплатити компенсацію без позбавлення єдиного житла.

У спорах щодо державної реєстрації визначено належний склад відповідачів у справах про скасування наказів Мін’юсту, у трудових відносинах підтверджено можливість розумного зменшення компенсації за затримку розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року та обмеження шестимісячним строком. У сфері публічних закупівель установлено, що загальне збільшення ціни товару при зміні договору не зможе перевищувати 10 % від початкової ціни. А в податкових правовідносинах підтверджено місячний строк оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження.

«Велика Палата Верховного Суду залишається надійним гарантом єдності судової практики. Ми маємо всі підстави дивитися у 2026 рік з оптимізмом з огляду на зростання кількості розглянутих справ по суті, посилення обґрунтованості передачі справ на розгляд ВП ВС у касаційному порядку, істотного збільшення розглянутих апеляційних скарг, а також стабільного формування виважених правових позицій. Усе це створює міцний фундамент для подальшої роботи», – резюмував Сергій Погрібний.

Звертаючись до учасників відкриття Судового року, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов наголосив: «Для кожної людини для всієї держави справедливість є базовою цінністю, і саме на судовій владі лежить найбільша відповідальність за те, щоб наші громадяни відчували справедливість».

Денис Маслов окреслив подальші пріоритети роботи Комітету. Передусім у планах – продовження ефективної комунікації з Верховним Судом у законопроєктній діяльності. У контексті необхідності зміцнення єдності судової практики, за словами спікера, у взаємодії з ВС буде докладено зусиль для напрацювання законодавчих пропозицій  щодо вдосконалення функціонування механізмів касаційних фільтрів. Метою відповідного законопроєкту буде насамперед вдосконалення доступу громадян до правосуддя і певне розвантаження Верховного Суду.

Ще один важливий пріоритет – подальше кадрове наповнення судів. Денис Маслов принагідно подякував ВРП та ВККС України за здійснений минулого року вперше за понад десять років добір суддів в апеляційні суди.

Наступним пріоритетом буде матеріально-технічне забезпечення судової системи. Зокрема, як повідомив Голова Комітету ВРУ з питань правової політики, у 2025 році завдяки активній позиції членів Комітету та роботі ДСА України вдалося ухвалити зміни, передбачені законопроєктом реєстр. № 8222. Імплементовані в ньому норми дали змогу підвищити рівень оплати праці державних службовців саме в місцевих й апеляційних судах.

Так само, акцентував він, не можна ігнорувати процес подальшої цифровізації судів, а саме забезпечення якісної роботи систем електронного документообігу та електронного судочинства.

Насамкінець Денис Маслов запевнив, що парламент продовжить виконувати євроінтеграційні зобов’язання України, що стосуються, зокрема, питань щодо дисциплінарної відповідальності суддів і декларацій доброчесності, і зобов’язання за планом Ukraine Facility. Але робитиметься це в такий спосіб, щоб не порушувати гарантії та принципи незалежності судової влади.

Заступник Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра акцентувала, що для Офісу Президента України Верховний Суд є ключовим партнером у формуванні правової визначеності в Україні, а засідання Пленуму ВС у розширеному форматі відкриття Судового року – простір для чесної професійної розмови, де формуються орієнтири для всієї судової системи.

«Для Офісу Президента України важливо, щоб ці орієнтири були почуті, зрозумілі і послідовно впроваджувалися на всіх етапах і рівнях правосуддя. Це питання довіри громадян, міжнародної репутації держави й нашого спільного руху до членства у Європейському Союзі. Офіс Президента України послідовно відстоює принцип незалежності судової влади, але незалежність неможлива без відповідальності за довіру суспільства. І це не про тиск на суд, це про високі стандарти поведінки, доброчесності і саморегуляції всередині самої системи», – зауважила Ірина Мудра.

Як повідомила Заступник Керівника Офісу Президента України, 4 листопада 2025 року Європейська комісія оприлюднила Звіт щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року, в якому було відзначено суттєвий прогрес і поступ нашої держави у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та реформування судової системи. Окремо зазначено, що попри війну більшість судів зберегли високий рівень ефективності, а стратегічна рамка розвитку системи правосуддя в Україні вже впроваджена.

Нагадуючи про затверджену в травні 2025 року Дорожню карту з питань верховенства права, яка визначає ключові реформи, необхідні для вступу України до Європейського Союзу, Ірина Мудра зупинилася на рекомендаціях Європейської комісії щодо проактивної ролі Вищої ради правосуддя в забезпеченні незалежності суддів, звільненні суддів, дії яких дискредитують авторитет правосуддя, удосконаленні законодавства щодо дисциплінарної відповідальності суддів із урахуванням рекомендацій Венеційської комісії та оновленні правил щодо подання декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів і процедури їх перевірки. «Для Офісу Президента України принципово, щоб дисциплінарна практика була передбачуваною, професійною і такою, що зміцнює, а не послаблює незалежність суддів», – пояснила вона.

Європейська комісія також звернула увагу на необхідність підвищення якості правосуддя, зокрема забезпечення єдності судової практики на всіх рівнях судової системи. У цих процесах визначальною є роль Верховного Суду.

Щодо кадрового аспекту Ірина Мудра вказала, що загалом у 2025 році указами Президента України було призначено 143 судді, а за 2024–2025 роки – понад 607 суддів. Попри це дефіцит суддівських кадрів залишається серйозним викликом.

Крім того, Заступник Керівника Офісу Президента України наголосила на потребі законодавчого врегулювання питання конфлікту інтересів під час проведення конкурсів, зокрема в процедурах відбору за участі діючих членів ВРП, ВККС України та їхніх близьких родичів, адже це питання довіри до результатів добору.

«Судова влада сьогодні – це не лише внутрішня опора держави. Це є ключовий аргумент України в діалозі з ЄС і нашими міжнародними партнерами. А судова реформа – це про довіру. А довіра формується там, де є професійність, відповідальність, передбачуваність», – узагальнила Ірина Мудра.

Як наголосив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, для КСУ участь у засіданні Пленуму Верховного Суду у форматі відкриття Судового року є свідченням надзвичайної відкритості та взаємодії між інституціями та інституційної зрілості всієї судової влади. Взаємодія між Верховним Судом і КСУ є не лише формальною процесуальною співпрацею, а й проявом глибинного інституційного діалогу, спрямованого на забезпечення верховенства Конституції та єдності конституційного контролю.

На переконання Віктора Городовенка, промовистим є те, що за 2025 рік з восьми подань, які надійшли до Конституційного Суду України, шість подань надійшли від Верховного Суду. Тематика цих подань охоплює всі питання розвитку правової системи. Це питання щодо гарантій незалежності судів, принципів верховенства права та правової визначеності, доступу до правосуддя та ефективного судового захисту. Традиційно відповідні конституційні подання торкалися питань соціального захисту, зокрема осіб з інвалідністю внаслідок війни. «Ці подання демонструють, що Верховний Суд активно використовує механізм конституційного подання саме як інструмент забезпечення єдності конституційного праворозуміння та усунення нормативної невизначеності», – зазначив суддя КСУ.

Водночас серед питань, які потребують детальнішого фахового обговорення для підвищення ефективності конституційного контролю, є певні аспекти формування конституційних подань, які заслуговують на увагу та професійне обговорення для подальшого підвищення ефективності конституційного контролю. Ідеться, зокрема, про можливість комплексного формування одного узагальненого конституційного подання в питаннях, що стосуються суміжних сфер конституційної проблематики. Такий підхід сприяв би більш узгодженій позиції до розуміння Конституції та єдності правозастосування.

Заступник Голови ВРП Оксана Кваша у своєму виступі наголосила, що лише системна взаємодія, взаєморозуміння та взаємодопомога між усіма інституціями судової влади здатні забезпечити ефективне здійснення правосуддя і реальний доступ громадян до суду. Україна, водночас рухаючись до членства в Європейському Союзі та протистоючи російській агресії, продовжує судову реформу, демонструючи спроможність відстоювати демократичні та європейські цінності навіть в умовах війни.

Оксана Кваша зазначила, що ВРП у 2025 році працювала в умовах кадрових обмежень, не у повному складі, що створювало додаткові ризики для стабільного функціонування судової системи. Водночас вона відзначила кроки з посилення інституційної спроможності ВРП, зокрема поповнення її складу та роль Етичної ради у формуванні доброчесного корпусу членів органу. Окрему увагу було приділено ризикам втрати повноважності ВРП у разі несвоєчасного обрання нових членів, що безпосередньо впливає на кадрове забезпечення судів.

У цьому контексті заступник Голови ВРП поінформувала про результати кадрової роботи. Упродовж 2025 року Вища рада правосуддя внесла подання про призначення 161 судді до місцевих, апеляційних судів та Вищого антикорупційного суду, водночас було ухвалено рішення про відставку 226 суддів. Така розбіжність посилює кадровий голод у судах, що призводить до порушення розумних строків розгляду справ і впливає на рівень довіри громадян до судової влади.

Оксана Кваша також зупинилася на питаннях дисциплінарної відповідальності та забезпечення незалежності суддів, зазначивши, що більшість дисциплінарних скарг є безпідставними, а ВРП водночас системно реагує на випадки втручання в діяльність судів.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник під час заходу поінформував про результати роботи Комісії у 2025 році та окреслив основні напрями діяльності на 2026 рік.

Минулий рік став одним із найбільш насичених за обсягом процедур і рішень. Упродовж 2025 року ВККС України здійснювала конкурсні процедури щодо близько 2400 вакантних посад у судах різних інстанцій. Комісія опрацювала понад 9900 аплікаційних форм, а участь у конкурсах і кваліфікаційних іспитах узяли 10 178 осіб. Загалом проведено 638 співбесід і ухвалено близько 2 тис. рішень, що безпосередньо впливають на формування суддівського корпусу.

Значну частину роботи Комісії було зосереджено на конкурсах до судів апеляційної інстанції. У відповідних конкурсах взяли участь понад 2 тис. кандидатів, за їх результатами надано рекомендації для призначення суддів до апеляційних судів у різних регіонах. Частина цих рекомендацій уже реалізована, щодо інших тривають установлені законом процедури. Наразі ВККС України проводить співбесіди з кандидатами другої черги до апеляційних судів найбільших міст і планує завершити цей етап до літа 2026 року.

Важливим напрямом роботи у 2025 році став добір до судів першої інстанції. Кількість поданих заяв понад 9 тис. суттєво перевищила очікування та потребувала нестандартних організаційних рішень. Кваліфікаційний іспит було завершено в липні 2025 року, до виконання практичних завдань допущено понад 3 тис. кандидатів. Наразі триває перевірка робіт і підготовка до наступних етапів, що дасть змогу у 2026 році розпочати конкурсні процедури та надання перших рекомендацій.

Також у виступі йшлося про перебіг конкурсів до Вищого антикорупційного суду та новостворених спеціалізованих адміністративних судів. Ці процедури мають особливе значення з огляду на кадрові потреби та міжнародні зобов’язання України.

Голова ВККС України наголосив, що у 2025 році Комісія досягла можливості самостійно проводити всі основні процедурні етапи, а також сформувала основу для цифровізації своєї діяльності. Уже у 2026 році планується впровадження електронного документообігу та кабінету суддівської кар’єри, що має спростити участь суддів у процедурах і підвищити прозорість роботи ВККС України.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч розповів про певне підвищення заробітної плати працівників апаратів судів восени минулого року відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, водночас деякі законодавчі ініціативи з питань врегулювання оплати праці ще не реалізовані. Загалом у 2025 році Рада суддів України ухвалила 55 рішень. Серед них знаковим є введення нової редакції Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС).

За словами Богдана Моніча, подальшого розмірковування потребує ситуація, яка склалася в Сумському апеляційному суді, а саме можливість врегулювання питання про перерозподіл масиву залишків справ, які перебувають на розгляді трьох судів цього суду до призначення нових суддів.

Серед завдань на 2026 рік – проведення наступної частини ХХ чергового з’їзду суддів України, на якому заплановано розглянути питання про обрання нового складу Ради суддів України та заповнення вакантних посад членів ВРП.

Про основні аспекти діяльності Державної судової адміністрації України за напрямами організаційного й фінансового забезпечення судів поінформував Голова Державної судової адміністрації України Максим Пампура. Так, бюджетне призначення на 2026 рік за Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 22 705,3 млн грн, що на 600 млн грн більше, ніж бюджетні призначення, встановлені законом про держбюджет у 2025 році. Основні фінансові спрямування орієнтовані, зокрема, на оплату праці та нарахувань на неї, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, поточні видатки тощо. Також Максим Пампура зауважив про вжиті ДСА України заходи у сфері підвищення оплати праці працівників апаратів судів. Так само ДСА України продовжує працювати в напрямі забезпечення судів власними приміщеннями.

Крім того, з початку повномасштабного російського вторгнення було ухвалено рішення про зміну територіальної підсудності справ 91 суду у зв’язку з неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану, 61 з яких перебуває на тимчасово непідконтрольній Україні території.

Важливим напрямом діяльності на 2026 рік, як зауважив Голова ДСА України, лишається розширення застосування підсистеми «Електронний суд» та відеоконференцзв’язку під час здійснення судочинства. Так само заплановано реалізацію нової Концепції ЄСІКС, розробленої ДСА України та затвердженої наказом ДСА України від 30 квітня 2025 року № 178, яка передбачає такі основні елементи, як автоматизація судових процесів та гарантування безпеки даних.

Зі звітом про основні аспекти діяльності Верховного Суду впродовж минулого року «Верховний Суд у цифрах і фактах за 2025 рік» можна ознайомитися за посиланням – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/rizne/Zvit_VS_2025.pdf.