Заступник голови ККС ВС на заході УКУ обговорила питання щодо відповідальності військовослужбовців за вживання психоактивних речовин в умовах війни

Політика держави у наданні психологічної допомоги й підтримки військовим повинна бути комплексною, і така допомога має бути своєчасною. Вживання наркотичних чи інших психоактивних речовин без лікарських показань (особливо синтетичних наркотиків), навіть із покликанням на рівень стресу, може як спричинювати непоправну шкоду здоров’ю самого військовослужбовця, так і порушувати порядок у ЗСУ та створювати загрозу для інших військових.

Про це зауважила заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк під час заходу «Ефективна кримінально-правова політика протидії вживанню наркотиків серед військовослужбовців та ветеранів: роль та напрями вдосконалення правозастосовної практики», організованого факультетом права Українського католицького університету за підтримки БО «Благодійний Фонд "Здорові рішення для відкритого суспільства"» та Міжнародного фонду «Відродження».

Коментуючи проблему, Наталія Антонюк наголосила, що дійсно важливо вести мову про лікування тих осіб, які мають залежність від вживання наркотичних або психоактивних речовин, а не зміщувати головний акцент на покарання. Державі необхідно зберегти здорове суспільство, запобігти проблемі, виявити її і перешкодити подальшому прогресуванню. Однак повністю відкидати механізм загрози покарання теж не варто, оскільки є певна кількість осіб, яких стримує від бажання вжити наркотиковмісні чи інші речовини, які викликають залежність, саме загроза покарання.

Заступник голови ККС ВС зауважила, що повернення до питання про доцільність декриміналізації дій, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, потребує врахування того, що наша держава і всі її громадяни (перш за все військовослужбовці) тривалий час безперервно перебувають у надзвичайно складному психоемоційному стані. Таке рішення слід ухвалювати виважено, оскільки навіть вивчення досвіду іноземних держав не дає можливості для його повного екстраполювання на українські реалії. Адже йдеться про умови безпрецедентної агресії щодо України, яка супроводжується вчиненням величезної кількості воєнних злочинів стосовно військових та цивільних.

Як нагадала Наталія Антонюк, чинне законодавство вже передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК України в разі бажання особи вилікуватися. Водночас, якщо особа відмовляється від лікування, підстав для такого звільнення немає, і в цьому процесі ключову роль мають відігравати медики та психологи, які могли б мотивувати людину до реабілітації. Вона також наголосила, що суд не може визнавати такі діяння малозначними, оскільки межа між адміністративною та кримінальною відповідальністю чітко визначається розміром забороненої для вживання речовини.

Щодо ідеї можливого пом’якшення відповідальності в разі вчинення правопорушення під час виконання бойового завдання суддя зазначила, що це не завжди може розглядатися як пом’якшувальна обставина. «Вживання наркотичних речовин у бойових умовах може призводити до трагічних наслідків, втрати керованості, хаосу, конфліктів», – акцентувала вона.

Підсумовуючи, Наталія Антонюк наголосила, що у кожному конкретному випадку слід з’ясовувати обставини, за яких мало місце вживання наркотичної чи іншої психоактивної речовини, в тому числі якщо йдеться про вчинення таких дій військовослужбовцем.