Вирішення етичних дилем: судді ВС прочитали лекції для суддів місцевих та апеляційних судів

Про порушення етичних стандартів діяльності судді як підставу для дисциплінарної відповідальності, а також про те, що судді повинні знати про Кодекс суддівської етики та нові коментарі до нього, говорили суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Єгор Краснов і суддя ВС у Касаційному цивільному суді Ольга Ступак на семінарі для суддів місцевих та апеляційних судів на тему «Вирішення етичних дилем – відстоювання доброчесності української судової системи в часи випробувань», який відбувся в м. Полтаві.

Ольга Ступак виступила з лекцією «Порушення етичних стандартів  діяльності судді як підстава для дисциплінарної відповідальності. Оскарження рішення дисциплінарного органу. Окремі висновки Великої Палати Верховного Суду».

Вона проаналізувала підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, передбачені ст. 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», а також види дисциплінарних стягнень.  

Лекторка звернула увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 266 КАС України на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.

Разом із цим, якщо за результатом розгляду дисциплінарної справи до судді застосований такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, то відповідне рішення оскаржується до КАС ВС, а ВП ВС може переглянути таку справу в апеляційному порядку відповідно до ч. 3 ст. 23 КАС України.

Ольга Ступак зауважила, що оскаржити рішення Дисциплінарної палати можна виключно до ВРП, причому суддя, щодо якого ухвалено таке рішення, може зробити це завжди, а скаржник ― лише за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

Лекторка звернула увагу на постанову ВП ВС від 23 січня 2025 року у справі № 990SCGC/19/24, в якій зроблено висновок про те, що не можна погіршувати становище судді, який оскаржив рішення Дисциплінарної палати. ВП ВС дійшла висновку, що ВРП не може за скаргою судді застосувати до нього більш суворе стягнення, ніж те, яке було застосоване до цього судді Дисциплінарною палатою.

Суддя зупинилася також на п. 3. ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII. Цей пункт визначає таку підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності, як допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Вона звернула увагу на Бангалорські принципи поведінки суддів, які визначають, що дотримання етичних норм і їх демонстрація є невід'ємною частиною діяльності суддів.

Ольга Ступак навела низку національних і міжнародних документів, які детально відображають професійні етичні стандарти та якими варто керуватися під час кваліфікації конкретних дій або бездіяльності суддів за п. 3. ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII.

Суддя зауважила, що однією із проблем, які виникають при кваліфікації дій суддів за п. 3. ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII, є розмежування відповідного дисциплінарного проступку і правопорушення іншого виду — кримінального або адміністративного (найчастіше це корупційні правопорушення, порушення правил дорожнього руху, що мало серйозні наслідки, прийняття присяги судді іншої держави).

Лекторка звернула увагу на постанову Великої Палати ВС від 11 вересня 2025 року у справі № 990SCGC/22/24. ВП ВС погодилася з дисциплінарним органом, що поведінка судді підриває авторитет правосуддя та, водночас, зазначила, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII лише за вчинення «етичного проступку», зокрема, під час виконання функцій судді зі здійснення правосуддя. У такому разі діяння судді повинні оцінюватися виключно крізь призму моральних, етичних принципів та вимог до діяльності судді, і не повинні пов’язуватися із застосуванням суддею норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судових рішень.

У постанові від 5 грудня 2024 року у справі №  990SCGC/14/24 ВП ВС розглянула питання притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за згаданим пунктом у зв'язку з визнанням його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (суддя відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння). ВП ВС відмовила в задоволенні скарги судді на рішення ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Лекторка навела і постанову ВП ВС від 15 травня 2025 року у справі № 990SCGC/6/25. Суддя оскаржував притягнення його до дисциплінарної відповідальності за те, що він звільнив особу від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. ВП ВС погодилася з висновками дисциплінарного органу про те, що дії судді під час перегляду судового рішення суперечили вимогам статей 252, 280 КУпАП, позаяк у судовому рішенні суддя застосував правила ст. 22 КУпАП, але не мотивував підстав їх застосування, зокрема чому визнає порушення малозначним, тобто такі дії судді кваліфіковані за складом дисциплінарного проступку, не пов’язаним з порушенням етичних норм.

У постанові від 3 жовтня 2024 року у справі № 990SCGC/13/24 ВП ВС погодилася з висновком ВРП про те, що факт неприбуття судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області до Дружківського міського суду Донецької області для здійснення  правосуддя на виконання рішення Голови ВС свідчить про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VІІІ (нехтування обов’язками судді та морально-етичними принципами поведінки судді, прояв неповаги до інших судді).

Також Ольга Ступак проаналізувала висновки ВП ВС щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення етичних проступків іншого характеру: за позапроцесуальне спілкування; виправданням / запереченням збройної агресії російської федерації проти України; набуттям суддею громадянства рф; набуттям суддею громадянства Румунії та ін.

Презентація Ольги Ступак – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Etuchn_prost.pdf

Єгор Краснов провів лекцію, присвячену презентації нової редакції Кодексу суддівської етики. Він окреслив ключову мету оновлення документа, а саме наближення етичних стандартів до кращих міжнародних практик, приведення положень Кодексу у відповідність до вимог чинного законодавства та врахування нових етичних викликів і дилем, що виникають у щоденній практиці суддів. Ці зміни спрямовані на забезпечення високих стандартів поведінки суддів як під час здійснення правосуддя, так і поза залою судових засідань.

Під час лекції Єгор Краснов детально представив міжнародні стандарти, що були враховані під час підготовки проєкту. Серед них — Бангалорські принципи поведінки суддів, Кодекс поведінки для суддів США, Типові правила професійної поведінки Американської асоціації адвокатів, висновки Консультативної ради європейських суддів та Модельний кодекс Європейської мережі рад правосуддя, а також етичні принципи для міжнародних кримінальних суддів. Суддя наголосив, що ці документи стали концептуальною основою для формування сучасних етичних стандартів.  

Окрему увагу було приділено преамбулі та загальним положенням Кодексу. Лектор зауважив, що оновлена редакція акцентує на ролі судді як носія судової влади, який повинен демонструвати високі стандарти поведінки, щоб зміцнювати довіру суспільства до судової влади. У преамбулі також закріплено посилання на ключові міжнародні документи, зокрема ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У загальних положеннях уточнено вимоги щодо незалежності судді, включно з незалежністю від впливу колег, та оновлено зміст тесту «звичайної розсудливої людини» для оцінки етичної поведінки.

У межах розділу, присвяченого поведінці під час виконання професійних обов’язків, Єгор Краснов презентував оновлені підходи до здійснення правосуддя, дотримання принципу неупередженості, гласності й відкритості процесу, а також поваги до учасників судового розгляду і тактовності. Суддя звернув увагу на нові редакції статей, що стосуються взаємодії із засобами масової інформації, коментування справ, конфіденційності та недопущення підриву авторитету правосуддя. Також роз’яснив вимоги щодо уникнення позапроцесуальних контактів та розповів про оновлений підхід до самовідводу.

Важливою частиною лекції стали новели щодо використання технологій штучного інтелекту й соціальних мереж. Суддя підкреслив, що застосування ШІ є допустимим, але лише за умови, що це не впливає на незалежність і неупередженість судді, не стосується оцінки доказів та ухвалення рішень і не порушує вимог законодавства. Щодо соціальних мереж Кодекс пропонує чіткі правила: участь судді в онлайн-комунікаціях можлива, але має бути стриманою, поміркованою та обережною, щоб не завдати шкоди авторитету судової влади.

У розділі, присвяченому позасудовій поведінці, лектор окреслив вимоги щодо нейтральності судді та заборони участі в політичних акціях, мітингах, страйках, а також наголосив на необхідності надання пріоритету здійсненню правосуддя над іншими видами діяльності. Суддя зауважив про обов’язок судді бути обізнаним щодо власних майнових інтересів та інтересів членів сім’ї. Він також навів положення щодо участі у громадській діяльності, яка є допустимою лише за умови, що не створює загрози незалежності та безсторонності.

Підсумовуючи лекцію, Єгор Краснов сказав про подальші кроки щодо впровадження оновленого Кодексу: підготовку та затвердження Радою суддів України офіційного коментаря, а також проведення консультативних зустрічей і навчань з етичних стандартів. Такі заходи спрямовані на забезпечення практичного застосування оновлених положень та формування єдиного підходу до розуміння професійної етики суддів.

Семінар організувала Національна школа суддів України у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні.