Акт повернення майна є правочином, що спричинив перехід права власності, і його чинність створює ризик повторного порушення прав попри анулювання реєстраційних дій – КГС ВС

Так званий «акт повернення майна» за своєю суттю є актом приймання-передачі. Залежно від обставин такий документ може одночасно бути первинним бухгалтерським документом і двостороннім правочином, який породжує цивільно-правові наслідки. Тому під час визначення його правової природи судам необхідно досліджувати зміст акта, волевиявлення сторін та фактичні наслідки його виконання.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У цій справі АТ «ДПЗКУ» оскаржувало акт повернення майна, на підставі якого майно цілісного майнового комплексу вибуло з державної власності, було зареєстроване за ДП «Хлібна база № 89», а згодом — відчужене фізичній особі за договором купівлі-продажу.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, вважаючи, що право власності позивача не порушено, оскільки реєстрацію за ним уже відновлено, а незаконні дії реєстратора анульовано в адміністративному порядку.

Верховний Суд не погодився з такими висновками. Він зазначив, що спірний акт фактично був двостороннім правочином, який спричинив юридичні наслідки — зміну власника та подальший продаж майна. Тому адміністративне анулювання реєстраційних дій не усуває ризику повторного порушення, адже сам акт і пов’язані з ним правочини формально залишаються чинними.

Суд підкреслив, що Міністерство юстиції України лише контролює законність реєстраційних процедур і не вирішує спору щодо права власності. За відсутності інших ефективних засобів захисту належним способом є саме оскарження правочину — подання ресцисорного позову щодо акта повернення майна як правочину в розумінні ст. 202 ЦК України. Такий спосіб відповідає ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГПК України.

Постанова КГС ВС від 1 жовтня 2025 року у справі № 910/18257/23 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/130707915.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.