Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за жовтень 2025 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_10_2025.pdf
У сфері кримінального права акцентовано, що:
– законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України. Призов на військову службу під час мобілізації не скасовує права на сумлінну відмову від носіння та/або використання зброї;
– акт приймання виконаних будівельних робіт є офіційним документом і предметом службового підроблення (ст. 366 КК України).
У сфері кримінального процесуального права вказано, що:
– прокурор повинен протягом визначеного законодавцем строку з дня внесення ним відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Невчинення цього обов’язку протягом визначеного законодавцем строку не звільняє прокурора від необхідності його виконання. Суд оцінює докази на предмет їх допустимості у разі здійснення прокурором слідчих (розшукових) дій поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК України, враховуючи обсяг і характер вчинених прокурором дій, прийнятих ним рішень, тривалість такого порушення тощо. Порушення строку передачі матеріалів досудового розслідування відповідному органу поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК України, не тягне автоматичного визнання зібраних прокурором доказів недопустимими;
– оголошення розшуку підозрюваного має передумови, дотримання яких є обов’язковим для слідчого чи прокурора, які повинні не лише формально здійснити виклик підозрюваного, але й дотриматися правил, регламентованих ст. 135 КПК України, про належність такого виклику. Після надання оцінки усім відомостям щодо місцезнаходження підозрюваного слідчий чи прокурор вправі прийняти рішення про оголошення розшуку підозрюваного.
В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.

