Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики КЦС ВС за жовтень 2025 року

До вашої уваги пропонуємо черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за жовтень 2025 року: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_10_2025.pdf.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу на те, що реєстратор доменних імен правомірно відмовляє у переделегуванні доменного імені та зміні його власника у випадку наявності рішення Центру арбітражу та посередництва ВОІВ, прийнятого в рамках процедури UDRP, яким вирішено питання про передачу спірного доменного імені іншій особі. Така відмова відповідає умовам сервісної угоди між реєстратором і власником доменного імені, а також правилам ICANN;

– у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, констатовано, що:

наявність договору оренди нерухомого майна не надає орендарю переважного права перед іпотекодержателем на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки. Для визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами позивач має довести невідповідність правочинів вимогам закону та порушення його прав внаслідок їх укладення. У разі порушення прав орендаря власником майна орендар має право на захист своїх прав шляхом усунення перешкод у користуванні майном, розірвання договору або відшкодування збитків;

пропуск річного строку звернення із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування не є підставою для припинення матеріального права на відшкодування шкоди. Якщо потерпіла особа доведе, що вжила розумних заходів для отримання відшкодування та строк пропущено через не залежні від неї причини, вона зберігає право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика у судовому порядку протягом строку позовної давності;

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, зазначено про те, що звільнення працівника на підставі п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП України можливе у разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді протягом строку випробування. Роботодавець самостійно визначає відповідність працівника посаді та наділений свободою розсуду при оцінці результатів випробування. Обов'язковими умовами законності такого звільнення є: письмове попередження працівника про звільнення за три дні та здійснення звільнення в межах строку випробування. Підставою для звільнення може бути тільки невідповідність працівника посаді, а не порушення трудової дисципліни;

– у спорах, що виникають із житлових правовідносин, вказано, що право співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ є гарантованим законом та статутом об’єднання і безпосередньо пов'язане з правом на участь в управлінні ОСББ. Формальні недоліки адвокатського запиту, зокрема відсутність копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не можуть бути підставою для відмови у наданні такої інформації. ОСББ зобов’язане надати співвласнику необхідні документи та відомості, за винятком персональних даних інших осіб, що становлять конфіденційну інформацію;

– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру до 2013 року, набуває права власності на це майно незалежно від державної реєстрації такого права. У разі відсутності спадкоємців за законом та заповітом така квартира може бути визнана відумерлою спадщиною;

– щодо застосування норм процесуального права зауважено, що:

пред'явлення позову до померлої особи є підставою для закриття провадження у справі, оскільки цивільна правосуб'єктність фізичної особи припиняється у момент її смерті;

мирова угода, за умовами якої відбувається передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення в рахунок погашення боргу за договором позики, не може використовуватися для обходу переважного права орендаря на купівлю такої земельної ділянки. Якщо за своєю суттю мирова угода кваліфікується як нетипова купівля-продаж, на неї поширюються імперативні вимоги земельного законодавства щодо порядку відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, включаючи дотримання переважного права орендаря;

відмова у відкритті провадження за апеляційною скаргою на підставі ч. 5 ст. 370 ЦПК України можлива лише у випадку, якщо доводи такої скарги вже були предметом розгляду суду під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Якщо доводи апеляційних скарг різняться та не є тотожними, відмова у відкритті апеляційного провадження є неправомірною і порушує право особи на апеляційне оскарження як складову права на справедливий суд;

– у спорах щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, звернено увагу на те, що:

при оскарженні дій державного виконавця в цивільному судочинстві застосовується спеціальна норма ЦПК України про десятиденний строк у календарних днях, а не загальна норма Закону України «Про виконавче провадження» про строк у робочих днях. Пропуск такого строку без поважних причин та без заяви про його поновлення є підставою для залишення скарги без розгляду;

сплата боржником коштів на користь нового кредитора за договором факторингу, який не набув статусу стягувача у виконавчому провадженні шляхом процесуального правонаступництва, не є належним виконанням судового рішення та підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.