Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Виклики, новели законодавства, судова практика під час воєнного стану – про це молодим юристам розповіла суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Світлана Яковлєва під час лекції, організованої Академією ЦПД – освітнім проєктом, що створений на базі юридичної компанії «Центр правової допомоги» для поширення практичних знань і формування професійної спільноти юристів, орієнтованої на високі стандарти правничої діяльності.
Насамперед суддя зауважила про вплив воєнного стану на доступ громадян до правосуддя та пояснила, що в умовах повномасштабної війни рф проти України пріоритетом діяльності судової системи є забезпечення безперервної роботи судів і гарантування безпеки учасників судових проваджень та працівників суду. У зв’язку із цим, зокрема, виникає потреба у зміні територіальної підсудності кримінальних проваджень. Це питання, зазначила Світлана Яковлєва, регулюється статтями 32, 34, 615 КПК України, а колегії суддів ККС ВС розглядають подання апеляційних судів чи клопотання учасників судового провадження щодо зміни підсудності за винятковими обставинами.
За період повномасштабного російського вторгнення на розгляді національних судів з’явилися нові категорії справ, пов’язані з війною. На сьогодні найпоширенішими є такі категорії кримінальних проваджень, як воєнні та військові злочини (а саме: порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України); планування, підготовка або розв’язання та ведення агресивної війни (ст. 437 КК України); пропаганда війни (ст. 436 КК України)) і злочини проти національної безпеки (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК України); державна зрада (ст. 111 КК України); колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України); пособництво державі-агресору (ст. 111-2 КК України); диверсія (ст. 113 КК України)).
Зауважила лекторка і про законодавчі зміни до КК України й КПК України на період дії воєнного стану. Так, КК України доповнено ст. 43-1 щодо «бойового імунітету» як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння. Також запроваджено довічне позбавлення волі як вид покарання за державну зраду, диверсію, а «воєнний стан» визначено як кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення. До кримінального процесуального закону внесено зміни стосовно:
Що стосується процедури in absentia, то суддя зауважила, що при її застосуванні виникають важливі питання щодо належного сповіщення підозрюваного, обвинуваченого, здійснення ефективного захисту, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень і можливості перегляду вироку, ухваленого в спеціальному судовому провадженні. Ця процедура визначена в ст. 323 КПК України, яка передбачає обов’язковою в таких провадженнях участь захисника, якому надсилаються процесуальні документи. Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті суду. З моменту опублікування повістки обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
У контексті питання про належність і допустимість доказів Світлана Яковлєва нагадала про доктрину «плодів отруйного дерева». Вона полягає в тому, що при визнанні недопустимими похідних доказів суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий із порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим.
На завершення лекції Світлана Яковлєва зазначила про роль Верховного Суду в забезпеченні єдності судової практики. Механізмами досягнення цього є розгляд справ у складі палат, об’єднаних палат касаційних судів і Великою Палатою Верховного Суду. До того ж для усунення розбіжностей у судовій практиці представники ВС регулярно комунікують із правничою спільнотою через офіційні інформаційні ресурси Суду, публікації в медіа, тренінги, спільні наради, конференції за участю суддів різних інстанцій та юрисдикцій тощо.
_03_03.png)