Від молоді залежатиме повоєнне відновлення України: судді ВС виступили на Форумі молодих юристів України

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук, судді ВС у Касаційному цивільному суді Дмитро Гудима та Євген Петров і завідувач сектору систематизації практики ВС департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Суду Юлія Позняк взяли участь у Форумі молодих юристів України 2025, організованому Радою молодих юристів України.

Форум є найбільшим професійним заходом для молодих юристів в Україні, проводиться для комунікації, обміну досвідом, обговорення тенденцій і викликів у юридичній сфері, а також професійних знайомств і можливостей для професійного розвитку молоді.

У вітальному слові Михайло Смокович наголосив, що в надскладних умовах збройної агресії рф проти України право людини на судовий захист не може бути обмежено. Держава має забезпечити право кожної особи на справедливий суд з дотриманням принципу верховенства права.

Голова КАС ВС зазначив, що сьогодні, коли наша країна переживає складні випробування, саме юристи покликані стояти на сторожі права, захищати людську гідність і зміцнювати верховенство права в усіх його проявах.

Також Михайло Смокович зауважив, що сучасні реалії висувають перед юристами надважливі виклики. І від молодих та амбітних високопрофесійних юристів залежатиме і повоєнне відновлення України – демократичної європейської держави.

Дмитро Гудима виступив на тему «Верховний Суд та його практика: деякі проблеми на шляху до євроінтеграції та перспективи їхнього вирішення».

Суддя наголосив, зокрема, на потребі, використовуючи відповідний досвід європейських держав, удосконалити «касаційні фільтри», встановлені для малозначних справ. Він вважає за доречне передбачити у процесуальних законах можливість відкриття касаційного провадження в малозначних справах у випадках, якщо колегія суддів вважає, що:

• справа має істотне значення для забезпечення єдності та сталості судової практики;
• у справі порушені питання суспільного значення;
• у справі є очевидна істотна судова помилка або істотна несправедливість;
• є ризик порушення міжнародних зобов’язань України, невідповідності судових рішень практиці Європейського суду з прав людини.

Також суддя обґрунтував потребу регламентувати повноваження ВП ВС постановляти консультативні ухвали з питань юрисдикції суду за запитами судів першої або апеляційної інстанцій у справах, що перебувають у їхньому провадженні, для запобігання конфліктам юрисдикцій і мінімізації випадків закриття Верховним Судом проваджень у справах через порушення правил юрисдикції.

Крім того, доповідач зауважив, що з метою виконання завдання ВС із забезпечення єдності та сталості судової практики слід, ураховуючи сформовану практику, унормувати повноваження об’єднаних палат касаційних судів і ВП ВС повертати справи на розгляд відповідних палат і колегій суддів.

Доповідь Олега Ткачука мала назву «Верховний Суд, Європейський суд з прав людини та Суд Європейського Союзу: спільні вектори розвитку у сфері захисту прав людини».

Суддя зазначив, що сьогодні Верховний Суд не тільки застосовує українське законодавство. Він формує європейські стандарти правосуддя — через тлумачення Конституції, міжнародних договорів і практики ЄСПЛ.

Наші судді дедалі частіше посилаються не лише на національні норми, а й на прецеденти ЄСПЛ — рішення у справах «Бака проти Угорщини», «Кудла проти Польщі», «Волков проти України» — у питаннях щодо незалежності суддів, ефективності правового захисту, права на справедливий суд.

Це вже не просто цитування. Це — європеїзація правового мислення. Для України рішення ЄСПЛ стали каталізатором реформ у судовій системі, кримінальному процесі, пенітенціарній сфері. Виконання рішень ЄСПЛ — це не юридична формальність, це мірило правової культури держави.

Доповідач сказав, що Україна впевнено рухається до членства в ЄС. І цей шлях означає не лише зміни в економіці чи політиці, а й адаптацію правових стандартів ЄС.

Суд Європейського Союзу (CJEU) формує нову генерацію прав людини — соціальних, споживчих, цифрових. У його рішеннях, як-от у справі GR REAL (C-351/23), бачимо, як право ЄС захищає споживача від несправедливих умов кредиту, навіть коли справа вже перейшла до стадії звернення стягнення.

Український Верховний Суд, ЄСПЛ і Суд ЄС говорять різними мовами права, але їхня мова цінностей однакова. Це верховенство права, пропорційність, доступ до правосуддя, повага до гідності особи. Їх об’єднує не тільки формальна мета захисту прав людини, а й спільний спосіб мислення: суддя має бути не лише тлумачем норми, а й охоронцем справедливості; закон — це не стеля, а інструмент реалізації людяності; правосуддя — це не лише рішення, а й довіра суспільства до держави.

Євген Петров розповів про роль судді як інтерпретатора права в добу євроінтеграції, а Юлія Позняк поділилася досвідом ВС у впровадженні штучного інтелекту в роботі й розповіла про функціонал Бази правових позицій Суду.

У межах заходу також відбулося нагородження фіналістів Всеукраїнського конкурсу «Молодий правник року». 

Фото надали організатори.