Представники ВС взяли участь у спільному українсько-німецькому семінарі щодо цифровізації правосуддя

У жовтні цього року в м. Берліні (Федеративна Республіка Німеччина) відбувся другий науково-практичний семінар у межах українсько-німецького науково-дослідного проєкту «Електронне правосуддя у фокусі: порівняльне дослідження Німеччини та України», що реалізується спільно Факультетом правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» і Кельнським університетом прикладних наук (TH Köln). До роботи семінару долучилися представники української делегації, а саме суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олена Кібенко, суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська і перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли, який приєднався до заходу в онлайн-форматі.

Семінар проходив на базі BSP Business & Law School (м. Берлін) і зібрав представників судової влади, науковців та експертів з питань цифрового правосуддя. З німецького боку участь у заході взяли професор Кельнського університету прикладних наук Сімон Йоганнес Гіткамп, професор Штральзундського університету прикладних наук Крістіан Пірутек, професор, декан – засновник факультету права BSP Business & Law School Даніель Еффер-Уе, суддя Адміністративного суду Гамбурга Давід Штадерманн, професор Кельнського університету прикладних наук Свен Торстен Петер Ґельбке, студентка-асистентка Кельнського університету прикладних наук Юлія Бубарев, керівниця напряму з питань державної політики асоціації Legal Tech Verband Deutschland Аніка Шрьодер, а також віцепрезидент із юридичних даних компанії Noxtua Клеменс Гуфельд.

Під час семінару учасники обговорили успішні кейси, законодавчі виклики і системні аспекти впровадження електронного правосуддя в Україні та Німеччині. Особливу увагу було приділено перспективам, перевагам і ризикам застосування штучного інтелекту у сфері правосуддя. У межах програми відбулися також тематичні зустрічі у Федеральному міністерстві юстиції та захисту прав споживачів Німеччини (BMJV) і Федеральній раді Німеччини (Бундесраті).

Олена Кібенко виступила з доповіддю «Використання цифрових інструментів у роботі судді». Вона розповіла про використання у Верховному Суді програм діловодства, функціоналу підсистеми «Електронний суд», який забезпечує обмін документами, повідомлення учасників процесу та проведення засідань у режимі відеоконференції. Суддя також представила огляд пошуково-аналітичних програм, які використовуються для правового аналізу, та звернула увагу на можливості й обмеження застосування інструментів штучного інтелекту в роботі судді, зауваживши, що їх доцільно використовувати під час підготовки презентацій, доповідей чи перекладів, але не рекомендується використовувати під час роботи зі справами, для правового пошуку та аналізу.

Олександра Яновська представила доповідь на тему «Стратегічні та тактичні питання доказування в контексті цифровізації судових процесів». Вона зосередила увагу на ключових викликах, які постають перед судовими інституціями в умовах диджиталізації у сфері правосуддя. Серед основних загроз суддя відзначила можливість маніпуляцій цифровими даними, використання дипфейків, підробку метаданих і алгоритмічну упередженість, наголосивши, що захист конфіденційності має бути центральним принципом під час впровадження цифрових технологій у судочинство.

Доповідачка відзначила важливість формування єдиних практичних стандартів роботи з електронними доказами. Серед них – забезпечення цілісності цифрових даних через ведення журналів хешування та зберігання, ретельна документація кожного кроку обробки даних із зазначенням використаних інструментів і методів, дотримання меж компетенції експертів, а також перевірка цифрових доказів шляхом їх зіставлення з традиційними доказами. На думку Олександри Яновської, лише за умови чіткого дотримання цих стандартів можна гарантувати належний рівень доказової цінності цифрової інформації у судовому процесі.

Суддя також окреслила необхідність правових реформ, спрямованих на унормування процесуального статусу цифрових доказів, встановлення вимог до їх автентичності та створення прозорих механізмів контролю за їх використанням у судових процедурах. Завершуючи свій виступ, Олександра Яновська наголосила: «Технології повинні служити правосуддю, а не замінювати його».

Також під час спільної дискусії учасники семінару обговорили питання відкритості судових рішень і різниці підходів до оприлюднення судової практики в Україні та Німеччині. Зазначалося, що в Україні публікується 100 % судових рішень, причому анонімізація даних здійснюється автоматично, тоді як у Німеччині – лише 1–5 %, і цей процес відбувається вручну, що покладає персональну відповідальність на суддів або адвокатів. Такий підхід має як переваги, так і ризики: відкритість українських рішень сприяє розвитку судової практики, науковому аналізу та освітнім цілям, однак може створювати ризики розкриття персональних даних. Разом з тим обговорювалося британсько-американське бачення, яке не передбачає деперсоніфікації судових рішень і дає змогу зручніше цитувати судову практику.

Расім Бабанли під час виступу представив можливості Бази правових позицій Верховного Суду та її оновлення, які відбулися у 2025 році. Він розповів про практичне застосування генеративного штучного інтелекту у функціонуванні Бази.

Окрему увагу спікер приділив перспективам подальшої інтеграції Бази правових позицій Верховного Суду із системою «Електронний суд», що має забезпечити єдиний цифровий простір для роботи з правовими позиціями та процесуальними документами.

Учасники семінару обговорили питання безпеки цифрових даних, прозорості судочинства та потенціал застосування штучного інтелекту у сфері правосуддя. Отримані спільні результати й напрацювання стануть основою для вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання і подолання сучасних викликів цифровізації правосуддя в Україні та країнах Європейського Союзу.