Взаємодія конституційної та адміністративної юстиції для захисту прав людини:  розпочався Міжнародний семінар-практикум, присвячений визначенню конституційності законів та інших правових актів

В умовах трансформації публічно-правових відносин і підвищення ролі судової влади в утвердженні верховенства права та верховенства Конституції України адміністративні суди посідають одне із центральних місць у системі захисту конституційних прав і свобод від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Про це сказав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час відкриття Міжнародного семінару-практикуму «Визначення конституційності закону чи іншого правового акта: чия компетенція в розумінні статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України», організованого КАС ВС у співпраці з Радою Європи, Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва і проєктом ЄС «Право-Justice».

Спікер відзначив, що цей рік є ювілейним для адміністративного судочинства України – 6 липня виповнилося 20 років з дня ухвалення Кодексу адміністративного судочинства України. Протягом двох десятиліть КАС України утвердився як фундаментальна правова основа верховенства права, гарант прозорості та підзвітності влади, а також як ефективний інструмент захисту конституційних прав і свобод людини в публічно-правових відносинах. Адже всі ці роки саме адміністративне судочинство першим стикається з необхідністю оцінки відповідності дій органів влади Основному Закону України, що вимагає від суддів високого рівня конституційної культури, методологічної підготовки та глибокого розуміння принципу прямої дії Конституції України.

Очільник КАС ВС зауважив, що проблематика визначення конституційності законів та інших правових актів безпосередньо пов’язана з основоположним принципом верховенства Конституції України. У системі публічного права саме конституційність виступає критерієм правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Стаття 7 КАС України, сказав він, має важливе значення для забезпечення верховенства права в адміністративному судочинстві. У цій статті визначено межі повноважень суду щодо застосування нормативно-правових актів, які суперечать Конституції України.

Михайло Смокович акцентував, що обговорення порушених на семінарі-практикумі питань має не лише практичне, а й доктринальне значення, оскільки стосується співвідношення юрисдикційних повноважень адміністративних судів і Конституційного Суду України, формування культури конституційно орієнтованого правозастосування та забезпечення єдності судової практики.

За словами голови КАС ВС, євроінтеграційний вектор адміністративного судочинства становить один із ключових пріоритетів утвердження України як правової держави. Для національної судової практики вагомого значення набуває вивчення досвіду європейських держав, зокрема щодо визначення конституційності законів та інших нормативних актів. Упровадження цих європейських стандартів у вітчизняну судову практику сприятиме посиленню демократичних засад функціонування державної влади, забезпеченню верховенства права та реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію.

На завершення вітальної промови Михайло Смокович висловив переконання,

що сьогоднішній професійний діалог за участю висококваліфікованих експертів сприятиме поглибленню співпраці між представниками правничої спільноти, а також підвищенню рівня правової аргументації судових рішень і зміцненню адміністративного судочинства як гаранта верховенства права і верховенства Конституції України в публічно-правових відносинах.

Вітаючи учасників семінару-практикуму, керівник проєктів в Україні і Вʼєтнамі Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Ангела Шмайнк від імені Фонду засвідчила вдячність за багаторічну співпрацю України з IRZ на шляху успішного створення і подальшого розвитку конституційної юрисдикції та адміністративного судочинства в Україні й у сфері впливу європейського права на національне правозастосування.

За її словами, одним з актуальних прикладів такої співпраці був робочий візит суддів Конституційного Суду України і Верховного Суду до Німеччини та Австрії, організований IRZ і GIZ, завдяки якому українські судді ознайомилися з особливостями німецького й австрійського судочинства і змогли обмінятися досвідом з європейськими колегами. Ангела Шмайнк також висловила підтримку та повагу українському народові, що живе в умовах, які важко навіть уявити, і демонструє безпрецедентну стійкість.

Від імені проєкту ЄС «Право-Justice» учасників заходу привітав старший міжнародний експерт компоненту «Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції» проєкту Віргіліюс Валанчюс. Він наголосив, що значущим є те, семінар-практикум об’єднав не лише професійну правничу спільноту, а й студентів, тож молоде покоління має змогу почути вагомі думки, що особливо важливо, коли Україна перебуває на євроінтеграційному шляху.

Як нагадав Віргіліюс Валанчюс, цьогоріч проєкт ЄС «Право-Justice» спільно із суддями ВС у КАС провели серію вебінарів і семінарів-практикумів в онлайн-форматі щодо застосування Закону України «Про адміністративну процедуру», який є основоположним для забезпечення верховенства права. Флагман у цьому напрямі – саме адміністративне судочинство, яке забезпечує належний контроль над суб’єктами владних повноважень. Це, на переконання міжнародного експерта, особливо важливо у світлі євроінтеграційних процесів і виконання Дорожньої карти у трьох ключових сферах — верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, затверджених Кабінетом Міністрів України в травні 2025 року.

Модератор семінару-практикуму – суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мирослава Білак – зауважила, що захід є логічним продовженням серії розпочатих Верховним Судом у 2019 році тематичних семінарів, спрямованих на обмін з іноземними експертами професійним досвідом і правовими підходами з питань захисту адміністративним судочинством конституційних прав людини в умовах упровадження рішень органу конституційної юрисдикції, юридичних наслідків визнання нормативного акта неконституційним, застосування норм Основного Закону як норм прямої дії, а також вирішення в умовах війни судових справ із дотриманням конституційних вимог щодо меж та випадків обмежень прав людини. Усі ці питання пов’язані з приписами ч. 4 ст. 7 КАС України, які засвідчують, що в Україні адміністративні суди здійснюють інцидентний контроль, пов’язаний із конкретною справою, у якій застосовується певна норма правового акта, що може суперечити Конституції. Тож, наголосила Мирослава Білак, від результатів сьогоднішнього обговорення безпосередньо залежить захист прав людини, яка йде до суду, відчуваючи гостру несправедливість у дотриманні її прав та гарантій, особливо соціальних.

У межах заходу зі вступною лекцією про потенціал для вдосконалення взаємодії і ефективності конституційної та адміністративної юстиції як засобів правового захисту прав людини в публічно-правових відносинах виступив суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський.

Він пояснив, що ситуацію із захистом прав людини в певній державі визначає кількість заяв, які подаються проти держави зі скаргами на порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї. Щоб досягти низького рівня кількості скарг до ЄСПЛ проти держави, є два магістральні способи. Перший із них – максимально уникати в діяльності органів державної влади ситуацій, у яких гарантовані Конвенцією права людини можуть бути порушені. Другий шлях, який дає можливість чіткіше простежити тенденції, полягає в наявності ефективних засобів правового захисту на національному рівні.

«Коли таких засобів немає, люди не знаходять захисту на національному рівні й звертаються до ЄСПЛ стосовно тривіальних порушень конвенційних прав і свобод. Тому ключовою є взаємодія між органами національного й міжнародного судочинства, а на національному рівні це насамперед перебуває у сфері відповідальності адміністративних і конституційних судів», – зауважив суддя ЄСПЛ. За його словами, одним із прикладів держави, у якій адміністративна юстиція надзвичайно розвинена та ефективна, а конституційне правосуддя так само працює максимально злагоджено й на користь суспільства, є Німеччина. Для досягнення таких результатів у межах адміністративного судочинства, на думку Миколи Гнатовського, необхідне законодавство, яке дає можливість адміністративним судам реально працювати й застосовувати норми Конституції та Конвенції як норми прямої дії. Також потрібне чітке й зрозуміле законодавче регулювання алгоритмів визначення компенсацій особам, які постраждали від порушень їхніх прав державою.

Щодо конституційної юстиції спікер акцентував на необхідності усвідомлення того, що конституційний суд – це необхідний елемент у належному функціонуванні держави, це орган, покликаний забезпечувати дієвість конституції, дотримання державою її міжнародних зобов’язань і є необхідною ланкою функціонування системи у спосіб, який робить її готовою до вступу до ЄС. Окрім цього, зауважив Микола Гнатовський, інститут конституційної скарги має бути повноцінним та ефективним, щоб конституційний суд міг доповнювати адміністративну юрисдикцію і допомагати їй. Це дасть змогу повністю реалізувати потенціал конституційної та адміністративної юстиції в захисті прав людини.

Про виступи всіх спікерів Міжнародного семінару-практикуму «Визначення конституційності закону чи іншого правового акта: чия компетенція в розумінні статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України» читайте згодом на комунікаційних ресурсах Верховного Суду.