Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Найбільша кількість справ про воєнні злочини зосереджена в судах, наближених до деокупованих територій, що створює нерівномірне навантаження на суди. На цьому акцентувала суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Наталія Марчук під час презентації звіту за результатами третьої фази проєкту «Моніторинг судових проваджень та аналіз судових рішень у справах про воєнні злочини (за ст. 438 КК України)».
Наталія Марчук зауважила, що результати моніторингу дають змогу зрозуміти реальний стан справ у судах різних регіонів, побачити, де виникають найбільші проблеми та на які аспекти слід звертати увагу під час навчальних заходів для суддів. Зокрема, одним із викликів є розгляд справ у спеціальному (заочному) провадженні (in absentia). На її думку, потрібні також законодавчі зміни, що дозволять розширити перелік способів повідомлення, адаптованих до сучасних умов, підозрюваних, обвинувачених, про таке провадження.
Окремо суддя зупинилася на питанні щодо єдності практики. Вона зауважила, що відмінності у кваліфікації злочинів чи призначенні покарання не завжди свідчать про відсутність єдності, адже кожна справа має свої особливості.
На переконання Наталії Марчук, застосування ст. 438 КК України в нинішній редакції не викликає в суддів особливих проблем, дає їм змогу орієнтуватися в міжнародних документах, ратифікованих Україною, та інших, які допомагають зрозуміти суть воєнних злочинів. Такий підхід, за її словами, дозволяє гнучко реагувати на нові реалії.
Підсумовуючи, суддя наголосила, що якість судових рішень у справах про воєнні злочини за останні роки суттєво зросла – вони стали більш обґрунтованими, містять посилання на релевантні міжнародні документи, що є найкращим підтвердженням спроможності української судової системи відповідати на виклики часу. Вона подякувала організаторам та експертам проєкту за проведену роботу, зазначивши, що подібні дослідження є корисним орієнтиром як для практичної діяльності суддів, так і для навчальних програм у сфері правосуддя.
Перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли висловив вдячність за якісний аналіз та невтомну працю експертів і наголосив, що здійснення такого моніторингу дає змогу одержувати об’єктивну картину розгляду аналізованих категорії кримінальних проваджень, адже аналіз здійснюється не залежними від влади суб’єктами щодо кожного конкретного судового провадження. Тобто воно є всеохопним.
Дослідження цінне завдяки не лише всеохопності, а й використанню методології, яка відповідає підходам Європейського суду з прав людини щодо обчислення строків розгляду судових справ. Так, середній термін розгляду справ від моменту повідомлення про підозру до завершення судового розгляду або апеляційного перегляду (близько року й кількох місяців) відповідає міжнародним стандартам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ із цих питань.
«Проведення таких досліджень – це приклад того, як ми можемо не лише реагувати на виклики постфактум, а й випереджати їх, оперативно відзначаючи позитивні та негативні тенденції в розгляді цієї категорії проваджень », – резюмував він.
Захід організовано Асоціацією правників України, Інститутом прав людини АПУ, Міжнародною асоціацією юристів, Інститутом прав людини IBA спільно з проєктом ЄС «Право-Justice».
Фото надали організатори.