Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У цьому кримінальному провадженні вироком місцевого суду обвинуваченого визнано винуватим і засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України. Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині засудження обвинуваченого за окремими епізодами крадіжок, а кримінальне провадження в цій частині закрив на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України. У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суд апеляційної інстанції, закриваючи кримінальне провадження за епізодами крадіжок, вчинених з проникненням до автомобілів, не перекваліфікував діяння засудженого на ч. 1 ст. 162 КК України.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що приписами ч. 1 ст. 162 КК України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян. Отже, у розвиток конституційних положень про недоторканність житла та іншого володіння особи (ст. 30 Конституції України) у ст. 162 КК України встановлено кримінальну відповідальність за незаконне проникнення не лише до житла, а й до іншого володіння фізичної особи.
Хоча положення КК України й не містять нормативного визначення поняття «інше володіння особи», однак на законодавчому рівні вказане питання унормовано, зокрема в ст. 233 КПК України, де під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які перебувають у володінні особи.
Для визначення предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України, має значення лише встановлення, чи підпадає цей об’єкт під ознаки житла чи іншого володіння. З огляду на викладене вище незаконне проникнення до транспортного засобу охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи. Водночас апеляційний суд, ухвалюючи рішення, не врахував точного змісту приписів ч. 1 ст. 162 КК України, а також аргументів прокурора щодо необхідності зміни правової кваліфікації діяння засудженого на ч. 1 ст. 162 КК України.
Постанова ККС ВС від 3 вересня 2025 року у справі № 755/12775/23 (провадження № 51-1802км25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/130025806.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.