OSINT як доказ у розслідуванні воєнних злочинів: представники ВС взяли участь у тематичному семінарі

В сучасних реаліях OSINT (розвідка на основі відкритих джерел) є одним із ключових джерел інформації, що широко використовується в процесі збору доказів щодо вчинення злочинів, зокрема воєнних. Така практика вимагає від національної правової системи не лише глибшого розуміння специфіки цифрових доказів, але й активного вивчення і впровадження найкращого міжнародного досвіду в цьому питанні. 

Таку думку висловив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття семінару «OSINT як доказ у розслідуванні воєнних злочинів».

Тематика заходу, за словами Голови ВС, є надзвичайно актуальною. На сьогодні, за даними Офісу Генерального прокурора, зареєстровано понад 187 тис. воєнних злочинів, і від того, наскільки якісно будуть зафіксовані докази та встановлені обставини їх вчинення, напряму залежать шанси встановити справедливість і притягнути винних у їх вчиненні до передбаченої законом відповідальності.  І попри значний обсяг справ цієї категорії мова йде не про далеке майбутнє – близько 3 тис. відповідних кримінальних проваджень національні суди вже розглянули, тож відповідна судова практика активно формується.  

Загалом питання щодо цифрових доказів для України не нове. Ще у 2006 році Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про кіберзлочинність, а у 2012 році в КПК України було закріплене більш широке визначення поняття доказу, яке охоплює й електронні докази. Надалі практика їх застосування набула активного розвитку, і на сьогодні це питання потребує додаткового врегулювання з урахуванням сучасних реалій.

З вітальними словами до учасників також звернулися представниця Посольства Великої Британії в Україні Шарлотта Сюрен, Генеральний директор Центру інформаційної стійкості (Centre for Information Resilience) Адам Рутланд, заступник Генерального прокурора Андрій Лещенко, керівник відділу КМЄС в Україні з питань розслідування міжнародних злочинів Міхал Вивода.

Захід проходив під модеруванням старшого слідчого CIR Альони Шестопалової. За словами організаторів події, основна мета співпраці CIR з державними органами України, які розслідують воєнні злочини, – допомогти слідчим, аналітикам, прокурорам, суддям у складних процесах, пов’язаних із розслідуванням воєнних злочинів. Обговорювані питання є ключем до розв’язання величезної кількості воєнних злочинів, вчинених росією під час повномасштабного вторгнення в Україну, за допомогою використання доказів, отриманих із відкритих джерел (OSINT).

Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк акцентувала на важливій ролі суддів, правоохоронних органів і сторони захисту в належному розслідуванні воєнних злочинів та притягненні до відповідальності винних у їх вчиненні. Як вона пояснила, докази, отримані з відкритих джерел, – це частина електронних доказів, які мають свою специфіку. Правоохоронні органи спершу концентрують зібрану з відкритих джерел інформацію, а потім вона трансформується у доказ, який сторона обвинувачення використовує в суді. Крапку в кожному кримінальному провадженні ставить суд, тому саме судді повинні розуміти походження таких доказів, наскільки їм можна довіряти і як їх перевірити.

Перед початком модельного судового засідання старший слідчий CIR Ролло Колінз провів семінар щодо ролі цифрових слідів в ідентифікації військових підрозділів.

До заходу долучилися також судді ВС у ККС Микола Ковтунович і Вячеслав Наставний.