Дані Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій є належною податковою інформацією для встановлення порушень під час фактичної перевірки – КАС ВС

Використання контролюючим органом даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) під час фактичної перевірки є правомірним, оскільки ці дані – податкова інформація, яка відображає розрахункові операції платника податків і може використовуватися для встановлення порушень законодавства.

Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

У справі, що переглядалася, товариство з обмеженою відповідальністю оскаржило податкове повідомлення-рішення, яким Головне управління ДПС у Запорізькій області застосувало штраф за порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок здійснення розрахункових операцій без застосування РРО — як у разі продажу товарів за готівку, так і через платіжні термінали, а також шляхом реалізації алкогольної продукції без зазначення реквізитів акцизних марок у фіскальних чеках.

Позивач вважав, що фактична перевірка була проведена безпідставно, оскільки висновки базувалися виключно на даних СОД РРО, які не є належним доказом, і що перевірка охоплювала попередні періоди, які виходить за межі предмета фактичної перевірки.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, визнавши правомірність дій податкового органу та проведення перевірки в межах чинного законодавства.

КАС ВС касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Верховний Суд вказав, що дані СОД РРО, які містять електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітів, є податковою інформацією відповідно до пунктів 72.1, 74.1 ПК України та Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 5 серпня 2020 року № 477. Ці дані відображають усі розрахункові операції платника, включаючи наявність обов’язкових реквізитів, таких як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. 

Суд встановив, що порушення, зокрема відсутність у фіскальних чеках реквізитів акцизних марок при реалізації алкогольних напоїв, підтверджено копіями фіскальних чеків, z-звітами та іншими первинними документами. Позивач доказів на спростування цих порушень не надав. 

Постанова ВС від 7 серпня 2025 року у справі № 280/6835/23 (провадження № К/990/29546/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/129420869.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.