Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк узяла участь у конференції «Російська агресія проти України та міжнародне кримінальне право».
Наталія Антонюк у своїй доповіді висвітлила низку ключових питань, які постають перед правничою спільнотою в умовах збройної агресії рф проти України. Зокрема, йшлося про імунітет від кримінального переслідування та можливість притягнення до відповідальності осіб, які обіймають найвищі державні й військові посади в рф, командну відповідальність. Також у фокусі уваги було питання про можливість розгляду справ про воєнні злочини та злочин агресії як судами України, так і МКС та міжнародним трибуналом.
Доповідачка зазначила, що командири, які не запобігають вчиненню воєнних злочинів підлеглими, підлягають кримінальній відповідальності, оскільки незабезпечення належного контролю за діями підлеглих військовослужбовців, нереагування на вчинені ними воєнні злочини є самостійним кримінально караним діянням і кваліфікуються за ст. 438 КК України.
Заступник голови ККС ВС наголосила на важливості відображення в процесуальних документах контекстуального елементу та принципів розрізнення і пропорційності.
«Контекстуальний елемент свідчить про те, що особа, яка притягується до кримінальної відповідальності за воєнний злочин, усвідомлює, що вона діяла саме в контексті збройного конфлікту. Принцип розрізнення демонструє, що той, хто вчиняє злочин, повинен розуміти, хто є потерпілим від його діянь – цивільна особа чи військовий. Принцип пропорційності передбачає визначення надмірності з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою, що мала б бути одержана в результаті нападу на осіб чи об’єкт. Контекстуальний елемент воєнних злочинів слід описувати з прив’язкою до конкретної ситуації, що має місце та оцінюється з правової точки зору. Саме він допомагає відрізнити воєнний злочин від загальнокримінального», – акцентувала Наталія Антонюк.
Також доповідачка окреслила питання, пов’язані з кваліфікацією злочину агресії, та коло осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення цього злочину. Торкнулася й питання доцільності внесення змін до законодавства через бланкетність ст. 438 КК України, зауваживши що притягнення до відповідальності воєнних злочинців можливе з використанням чинної редакції КК України.
Захід організовано Національною школою суддів України спільно з Національною школою судочинства та прокуратури Республіки Польща.