Європеїзація українського корпоративного права: ВС провів міжнародну науково-практичну конференцію

Сьогодні питання європейської інтеграції – це не просто політичний чи економічний курс. Це цивілізаційний вибір, за який Україна платить надзвичайно високу ціну. Але водночас ми свідомі того, що маємо продовжувати розбудову демократичної правової держави з розвиненою економікою. Розуміючи важливість цього процесу, Верховний Суд займає активну позицію в реалізації реформ, забезпечуючи ефективне правозастосування та адаптацію національного законодавства до міжнародних норм.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час Міжнародної науково-практичної конференції «Європеїзація українського корпоративного права», організованої з нагоди 34-річчя утворення господарських (арбітражних) судів України.

Станіслав Кравченко акцентував, що ця конференція – приклад конструктивної співпраці, спрямованої на вдосконалення корпоративного врядування відповідно до сучасних викликів. Основними аспектами дискусії є підвищення прозорості, захист прав акціонерів і кредиторів, а також впровадження ефективних механізмів управління. Перебуваючи на етапі глибоких трансформацій у сфері регулювання діяльності юридичних осіб, корпоративного управління та захисту прав інвесторів, Україна вживає відповідних заходів у цьому напрямі.

Принагідно Голова ВС висловив вдячність Уряду України за залучення до євроінтеграційного процесу в межах переговорів про вступ до ЄС представників Верховного Суду, які мають можливість поділитися своїм баченням ситуації, що склалася у правовій системі України, та думками щодо шляхів вирішення проблемних питань.

Така робота, за словами Голови ВС, вже має позитивні результати, водночас попереду ще багато завдань не лише у сфері вдосконалення законодавства, а й в аспекті імплементації права ЄС. Ключову роль у цьому процесі відіграє саме судова практика. З огляду на це Верховний Суд приділяє значну увагу аналізу практики Суду справедливості ЄС та адаптації його правових позицій до національного законодавства. 

У цьому контексті Станіслав Кравченко зауважив, що саме Касаційний господарський суд у складі ВС вперше застосував у своїй практиці рішення Люксембурзького суду.

Підсумовуючи вітальну промову, Голова ВС акцентував, що мета цього заходу – насамперед сформувати спільне бачення щодо розвʼязання проблемних питань і скоординувати дії всіх органів, задіяних у процесі євроінтеграції, щоб національна правова система могла гідно пройти свій євроінтеграційний шлях.

Також Станіслав Кравченко висловив вдячність співорганізаторам – Програмі підтримки ОБСЄ для України в межах проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни», проєкту ЄС «Право-Justice» і Німецькому фонду міжнародного правового співробітництва за підтримку у проведенні цього заходу.

Модераторкою пленарної частини заходу виступила суддя ВС у КГС Тетяна Малашенкова.

Звертаючись до учасників науково-практичної конференції, Заступник Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра наголосила, що навіть у складні воєнні часи Україна демонструє незворотність європейського вибору. Спікерка зазначила, що корпоративна реформа — це не лише про правила для бізнесу. Це насамперед про цінності: доброчесність, прозорість, баланс інтересів.

Ірина Мудра акцентувала на важливості гармонізації законодавства не формально, а змістовно — з урахуванням українського контексту та потреб. Такі зусилля, на її думку, формують сигнал для міжнародної спільноти: Україна – це держава зі зрозумілими, прозорими правилами, в яку варто інвестувати.

З вітальним словом до учасників також звернувся перший заступник Міністра юстиції України Микола Кучерявенко.  Він, зокрема, зауважив, що корпоративне право – це живий механізм, який поєднує довіру до бізнесу, можливість прийняття рішень за європейськими стандартами і послідовний шлях України до ЄС. Таке поєднання дає змогу сформувати можливості для забезпечення прозорості структури власності та прозорість в оцінці кінцевих бенефіціаріав, що, відповідно, впливатиме на розвиток європейської інтеграції України.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов зазначив, що реформування корпоративного законодавства має стати поштовхом і для оновлення судової практики. За його словами, реформа означає нову логіку розгляду корпоративних спорів, нові підходи до відповідальності, а головне — нові очікування суспільства щодо справедливості та законності. Він наголосив на важливості збереження і подальшого розвитку господарської юрисдикції навіть в умовах скасування ГК України, зауваживши, що ефективна судова система є основою правової держави, а довіра до неї – ключовим індикатором якості діяльності  державних інституцій.

З вітальним словом виступив також Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який зауважив, що інтеграція українського законодавства до права Європейського Союзу — це не тільки виконання міжнародних зобов’язань, а передусім національний інтерес. За його словами, адаптація корпоративного регулювання має враховувати реалії українського сьогодення: життя під час війни, необхідність відновлення країни та запит на прозорі й ефективні правила ведення бізнесу. Водночас реформування корпоративного сектору — це шлях до зростання довіри інвесторів, належного управління державними підприємствами та формування передбачуваного правового поля. Дмитро Наталуха висловив упевненість, що лише ті рішення, які поєднують європейські стандарти з українськими потребами, здатні забезпечити реальні зміни.

Керівник відділу «Європейська інтеграція, належне управління та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага звернув увагу на те, що гармонізація корпоративного законодавства є не просто технічним процесом. Це важлива умова залучення інвестицій, зміцнення довіри до української економіки та інтеграції до внутрішнього ринку ЄС. Він зауважив, що реформування корпоративного управління, зокрема через посилення відповідальності керівництва, запровадження незалежних наглядових рад і прозорих стандартів звітності, має супроводжуватися формуванням єдиної судової практики, що враховуватиме як національні потреби, так і прецеденти Суду справедливості ЄС.

Як акцентував Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш, посилення і трансформація корпоративного права є одним із пріоритетів для України навіть у таких складних умовах повномасштабної війни. «Належне корпоративне управління – основна передумова для стабільності інвестиційного клімату, інвестиційної привабливості, забезпечення довіри потенційних інвесторів до України. Ідеться про встановлення чітких і зрозумілих правил, особливо в час війни. За умов, у яких зараз перебуває Україна, узгодження українського законодавства з європейськими нормами – це не просто формальність. Це зусилля, спрямовані на розширення можливостей держави в майбутньому», – пояснив Петр Мареш.

Принагідно він зауважив про роль господарських судів в Україні, які продемонстрували неабияку стійкість до зовнішніх обставин, зробивши свій внесок у підтримання соціальної стабільності в державі. Господарські суди продовжують працювати у прозорий спосіб, що підвищує рівень довіри до суду як серед представників бізнесу, так і серед громадян.

За словами заступниці керівника проєкту ЄС «Право-Justice» Ольги Срібняк, актуальність теми цієї конференції полягає ще й у тому, що сфера корпоративного права поєднує зміцнення верховенства права з економічним розвитком. Безумовно, наголосила вона, ефективне, незалежне та стійке функціонування судової влади відіграє провідну роль у створенні найкращих умов для інвестицій, бізнесу, економічного процвітання держави.

«Тож проєкт ЄС “Право-Justice” і надалі сприятиме інтеграції української проофесійної правової спільноти в європейський простір. Наше спільне прагнення – побудувати в Україні таку систему правосуддя та правове поле для бізнесу, які б відповідали європейським стандартам, захищали права людини та право власності», – сказала Ольга Срібняк.

Заступник керівника сектору, старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Вольфрам Гертіг подякував спіорганізаторам заходу за честь долучитися до цієї важливої події міжнародного рівня. Також спікер висловив захоплення зусиллям українських колег, які вони за будь-яких умов докладають для забезпечення привабливого та стабільного інвестиційного клімату в Україні.

Із ключовою доповіддю виступила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач. У фокусі її виступу була тема «Європейські орієнтири у гармонізації корпоративного права України: виклики для бізнесу, прогалини регулювання та судова практика як інструмент правової адаптації».

Лариса Рогач наголосила, що адаптація до європейських стандартів – не просто вимога часу, а фундаментальна умова для інтеграції України в європейський правовий та економічний простір. «Європеїзація українського корпоративного права є ключовим елементом інтеграції України до ЄС, що вимагає адаптації законодавства, судової практики і підходів до захисту прав бізнесу та інвесторів», – зазначила вона.

Доповідачка детально зупинилася на основних принципах, що лежать в основі європейського корпоративного права, таких як прозорість управління, захист прав міноритарних акціонерів і спрощення умов для транскордонної діяльності бізнесу.

Вона висвітлила європейську нормативну базу, зокрема директиви (ЄС) 2017/1132, 2014/86/ЄС, 2019/2121 та 2006/43/ЄС, які регулюють створення, діяльність, реструктуризацію юридичних осіб та фінансову прозорість, і сказала про значний прогрес України у прийнятті низки важливих законів, зокрема Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», нової редакції Закону України «Про акціонерні товариства» (який набрав чинності 1 січня 2023 року) та Закону України від 22 лютого 2024 року № 3587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління», які вже сьогодні наближають національне законодавство до директив ЄС та принципів ОЕСР.

Водночас, за словами голови КГС ВС, попереду чимало викликів, серед яких особливе місце займає нещодавнє скасування ГК України.

«Бізнес потребує чітких і зрозумілих правил, господарські суди й надалі забезпечуватимуть захист економічних прав та інтересів суб’єктів господарювання за будь-якого правового регулювання, особливо в перехідний період», – акцентувала Лариса Рогач. Саме судова практика, на її переконання, стає ключовим інструментом адаптації національного правозастосування до правової системи ЄС. На прикладах рішень ВС щодо похідних позовів, доктрини alter ego, банківських гарантій і третейських застережень було продемонстровано, як суди сприяють утвердженню європейських стандартів.

Зупинилася Лариса Рогач і на інституційній спроможності господарських судів, які навіть в умовах війни демонструють високу ефективність. «Суди — це уособлення держави. І коли сторони приходять у суд, вони перебувають під захистом держави», — наголосила Лариса Рогач, підкреслюючи важливість процесуальних гарантій навіть в умовах воєнного стану.

Голова КГС ВС навела статистику, яка демонструє сталість і ефективність судочинства попри війну. Зокрема, було зроблено акцент на середній строк розгляду справи від першої до касаційної інстанції, який становить 226 днів. Щороку завдяки продуктивному розгляду господарських справ зменшуються строки фінансово-економічної невизначеності учасників господарських спорів. За результатами судового розгляду, зауважила Лариса Рогач, у 2024 році присуджено до стягнення на користь суб’єктів господарських відносин майже 1 158,8  млрд  грн.

Особливу увагу спікерка приділила питанням цифровізації, а саме відзначила впровадження підсистеми «Електронний суд». У КГС ВС протягом 2024 року до електронних кабінетів користувачів було надіслано майже 109,6 тис. судових документів; у січні – травні 2025 року – понад 32 тис.

Крім того, в КГС ВС протягом 2024 року 53 % (3,3 тис.) судових засідань здійснювалися в режимі відеоконференції, що на 25,4 % більше, ніж у 2023 році. Упродовж січня – травня 2025 року в режимі відеоконференцій відбулось 1,2 тис. слухань. За словами Лариси Рогач, цифровізація господарського судочинства сприяє оперативному розгляду справ, мінімізації людських ресурсів, ефективному доступу до правосуддя в умовах, у яких перебуває Україна загалом та бізнес зокрема сьогодні.

Також у контексті міжнародного співробітництва спікерка зазначила про участь КГС ВС у Постійному міжнародному форумі господарських судів (SiFoCC) та у британсько-українській програмі з посилення інституційної спроможності господарських судів, яка розроблена спільно з Британським інститутом міжнародного та порівняльного права (BIICL). За словами Лариси Рогач, такі платформи надають безцінні можливості для навчання на практиці суддів, які мають справу з іноземним елементом, та  для вдосконалення навичок у вирішенні комерційних спорів та забезпеченні виконання судових рішень. 

Підсумовуючи, Лариса Рогач висловила впевненість, що послідовна робота над гармонізацією корпоративного права, посилена ефективною судовою практикою, сприятиме створенню в Україні привабливого інвестиційного клімату та зміцненню її позицій на шляху до повноправного членства в ЄС.

Під час першої панелі, присвяченої змінам у правовому регулюванні діяльності юридичних осіб (організації бізнесу) в умовах євроінтеграції, яку модерував секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Олександр Баранець, виступили провідні експерти. Зокрема, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов зупинився на основних напрямах змін у правовому регулюванні організації бізнесу в умовах євроінтеграції, а старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ Олександр Водянніков порушив питання щодо конституційних меж корпоративного регулювання. Заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації Ярослава Савастєєва зосередилася на темі «Суб’єкти господарювання як ключові бенефіціари законодавчих реформ». Головуючий суддя Берлінського регіонального суду доктор Тобіас Ельснер поділився європейським досвідом щодо особливостей трансформації правового статусу державних і комунальних підприємств. Член-кореспондент НАПрН України, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олексій Кот висвітлив проблематику правового статусу приватних, дочірніх, іноземних підприємств, підприємств об’єднання громадян та споживчої кооперації в організаційно-правові форми, визначені ЦК України.

Другу панель, присвячену впровадженню європейських стандартів корпоративного управління, модерувала суддя ВС у КГС Ірина Кондратова. Суддя ВС у КГС Олена Кібенко докладно висвітлила тему щодо відповідальності посадових осіб корпорації у сфері корпоративного врядування та звернула увагу на фідуціарність відносин між юридичною особою, засновниками і посадовими особами відповідного органу корпоративного управління. Заступник декана і декан з наукової роботи факультету права Інституту цивільного, іноземного та міжнародного приватного права Університету Граца Вальтер Доральт проаналізував функції та компетенції органів управління у дворівневій структурі управління юридичною особою в німецькій і австрійській моделях, а професорка кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету імені Василя Стуса Олена Беляневич акцентувала на адаптації українського законодавства до європейських стандартів корпоративного управління. Голова ESG Working Group у складі Європейського регіонального форуму (ERF) Міжнародної асоціації юристів (IBA) Анна Бабич зосередилася на ролі корпоративного управління в забезпеченні сталого розвитку бізнесу. Суддя Суду справедливості ЄС Рамона Френдо розповіла про відповідальність материнської компанії в конкурентному праві ЄС. Член-кореспондент НАПрН України, завідувачка кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Інна Спасибо-Фатєєва поділилася досвідом захисту прав міноритарних акціонерів, а Президент Асоціації правників України Микола Стеценко виступив із доповіддю на тему «Адаптивне корпоративне управління в приватних компаніях у контексті євроінтеграції та майбутньої відбудови України».

У межах завершальної панелі конференції, модератором якої був секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський,  обговорили питання про захист прав інвесторів і кредиторів у контексті зміни правового статусу юридичних осіб. У межах цієї панелі завідувачка кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка Вікторія Рєзнікова проаналізувала вплив реформування законодавства щодо суб’єктів господарювання на інвестиційний клімат в Україні. Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич окреслив судові механізми відшкодування шкоди інвесторам і кредиторам, завданої державою-агресором. Заступник голови Господарського суду Загреба Мая Праляк представила досвід Хорватії щодо захисту прав кредиторів при зміні організаційно-правової форми юридичної особи. Суддя ВС у КГС В’ячеслав Пєсков виступив із доповіддю на тему «Регламент (ЄС) 2015/848 та транскордонне банкрутство: досвід ЄС у реструктуризації і захисті прав кредиторів крізь призму викликів для України». Заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України Віталій Махінчук під час виступу зосередився на проблемах відповідальності посадових осіб юридичних осіб перед кредиторами.

Підсумовуючи, Лариса Рогач відзначила важливість напрацювань конференції для подальшого нормативного і практичного забезпечення європейського вектора розвитку корпоративного права України, зауваживши про потребу в продовженні професійного діалогу між суддями, законодавцями, науковцями й міжнародними партнерами.

Детальніше про виступи спікерів заходу читайте згодом на порталі сучасного права Supreme Observer.