Затвердження висновків щодо законопроєктів стосовно вдосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів і дисциплінарних та інших процедур щодо суддів – підсумки засідання Пленуму ВС

Cьогодні, 23 травня 2025 року, під час чергового засідання Пленуму Верховного Суду судді ВС затвердили висновки щодо проєктів законів України, які передбачають удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів, а також удосконалення дисциплінарних та інших процедур щодо суддів.

Перше питання порядку денного стосувалося розгляду законопроєктів «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів» (реєстр. № 13165 від 9 квітня 2025 року), «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів» (реєстр. № 13165-1 від 23 квітня 2025 року) та «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв'язків судді» (реєстр. № 13165-2 від 25 квітня 2025 року).

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко пояснив, що мета цих законопроєктів згідно з пояснювальними записками до них – посилити підзвітність та доброчесність суддів шляхом оптимізації форми декларування доброчесності та родинних зв’язків судді, а також удосконалити процедури перевірки декларування суддями своєї доброчесності відповідно до рекомендацій Європейської комісії та міжнародних зобов’язань.

Зокрема, вказані проєкти законів передбачають оптимізацію форми декларування доброчесності та родинних зв’язків судді. Тож Пленум Верховного Суду не має суттєвих застережень до тих положень основного й альтернативних законопроєктів, які стосуються об’єднання декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді, уточнення змісту такої декларації, закріплення порядку проведення її перевірки, встановлення строків перевірки, закріплення прав судді під час здійснення перевірки, а також уточнення повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час проведення цієї перевірки. При обговоренні цього питання у суддів виникли пропозиції та зауваження. За висновком Пленуму ВС, законопроєкти № 13165-1 і № 13165-2 підлягають доопрацюванню з урахуванням застережень, викладених у цьому висновку, та пропозицій, наданих суддями.

Водночас Пленум ВС визнав, що окремі положення законопроєкту №13165 створюють загрозу незалежності судової влади та призведуть до порушення принципу суддівської незалежності. Передбачена цим законопроєктом перевірка суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду (яка за своєю суттю є ad hoc перевіркою суддів і запроваджує новий інструмент перевірки), на переконання Пленуму ВС, суперечить Основному Закону України, усталеній практиці Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, не враховує релевантних висновків Європейської комісії «За демократію через право». До того ж положеннями законопроєкту № 13165 пропонується закріпити, що перевірка здійснюється протягом 24 місяців із дня набрання чинності законом, проте не конкретизовано, який саме період на посаді судді буде охоплено, а також коли ця перевірка має розпочатися. Такі положення не узгоджуються з принципом правової визначеності та допускають можливість існування довготривалого тиску на відповідні суди.

Друге питання, розглянуте Пленумом ВС, охоплювало проєкти законів України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо функціонування військових судів» (реєстр. № 13048 від 27 лютого 2025 року) та «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо створення та організації діяльності військових судів» (реєстр. № 13048-1 від 11 березня 2025 року).

Як повідомив доповідач із цього питання – суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук, обидва законопроєкти мають на меті створення ефективного та дієвого механізму судочинства у військовій сфері, забезпечення судового захисту порушених прав і законних інтересів військовослужбовців шляхом запровадження визначеної ст. 125 Конституції України спеціалізації судоустрою і відновлення функціонування військових судів у системі судів загальної юрисдикції. Законопроєктами  пропонується створити триланкову систему військових судів, які будуть розглядати судові справи у військовій сфері та регулювати правовідносини щодо проходження військової служби, відповідальності військовослужбовців за вчинення військових і воєнних злочинів, правопорушень, захисту їхніх прав та прав ветеранів війни і членів їхніх сімей виключно в питаннях, що пов’язані з виконанням військового обов’язку із захисту Батьківщини.

З альтернативним висновком щодо вказаних законопроєктів виступив голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Олександр Марчук, зазначивши про підтримку самої ідеї створення військових судів, але водночас зауважив, що зміст законопроєктів є неприйнятним, і вказавши відповідні зауваження та пропозиції.

Проаналізувавши обидва проєкти законів, Пленум ВС відклав розгляд цього питання для його подальшого обговорення та опрацювання.

Заслухавши та обговоривши доповідь Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка, Пленум ВС затвердив висновок щодо проєктів законів України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур» (реєстр. № 13137 від 26 березня 2025 року) та «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур» (реєстр. № 13137-1 від 7 квітня 2025 року).

Метою цих законопроєктів згідно з пояснювальними записками до них є посилення незалежності та підзвітності судової влади, інших інститутів правосуддя шляхом удосконалення дисциплінарних процедур стосовно суддів та належного розгляду окремих ухвал судів.

Голова Верховного Суду акцентував, що Пленум ВС загалом підтримує ідею вдосконалення дисциплінарних процедур стосовно суддів, адже належне врегулювання питання дисциплінарної відповідальності суддів – ключовий чинник, який забезпечує підзвітність судової влади та підвищує довіру до неї суспільства. Водночас вкрай важливо, щоб будь-яке реформування у сфері правосуддя, зокрема й дисциплінарної відповідальності суддів, ґрунтувалося на загальновизнаних міжнародних та європейських вимогах і стандартах (практиці ЄСПЛ, рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи, висновках КРЄС та Венеційської комісії у сфері судоустрою).

Розглянувши законопроєкти № 13137 і № 13137-1, Пленум ВС дійшов висновку про необхідність їх доопрацювання. Зокрема, ідеться про положення проєктів законів щодо:

– тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя;

– підстав дисциплінарної відповідальності судді;

– запровадження значних штрафних санкцій (грошове стягнення в розмірі від 25 до 50 % місячної суддівської винагороди з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом шести місяців, а також суворе грошове стягнення в розмірі від 50 до 100 % місячної суддівської винагороди з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом дев’яти місяців) за вчинення дисциплінарних проступків; 

– розширення кола суб’єктів звернення до ВРП щодо дисциплінарного проступку судді;

– внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Також на порядку денному засідання Пленуму було питання про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності приписів п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (Порядок № 45). Цей пункт визначає механізм перерахунку пенсій різним категоріям військовослужбовців шляхом установлення способу розрахунку розміру складових грошового забезпечення, наведення умов та порядку врахування кожної складової під час перерахунку пенсії.

Доповідаючи із цього питання, суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров зауважив, що згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уряду надано право визначати умови, порядок та розміри перерахунку призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Тому ухвалення Кабміном Порядку № 45 узгоджується з вимогами статей 116, 117 Конституції України в системному зв'язку із ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» з урахуванням висновків КСУ, викладених у рішеннях від 2 березня 1999 року № 2-рп/99, від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, від 25 січня 2012 року № 3-рп, від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 та від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019.

Тож Пленум ВС визнав, що обґрунтованих підстав для звернення до КСУ із цим конституційним поданням немає.

Крім того, заслухавши доповідь Секретаря Пленуму ВС Дмитра Луспеника та обговоривши відповідне питання, Пленум затвердив оновлений склад Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Також за поданням Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка Пленум ВС постановив внести зміни до структури й штатного розпису Апарату Суду, які вступають у дію з 5 червня 2025 року. Як зауважив перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли, відповідні зміни відбуватимуться в межах перерозподілу 32 штатних посад і не передбачають збільшення штатної кількості Апарату ВС.