Суддя ВС у КЦС розповів про здійснення правосуддя судами України в умовах війни під час лекції для Почесного товариства Мідл-Темпл

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Синельников виступив перед аудиторією Почесного товариства Мідл-Темпл (The Honourable Society of the Middle Temple) – одного з чотирьох судових інів (Inns of Court – традиційна форма самоорганізації адвокатського співтовариства в Англії та Уельсі) на запрошення голови Мідл-Темпл з онлайн-лекцією на тему «Здійснення правосуддя в умовах воєнного стану».

Голова Мідл-Темпл, суддя Високого суду Англії й Уельсу Кетрін Тірлвол відзначила, що лекція була дуже інформативною та повчальною, слухачі дізналися не лише про судочинство в умовах воєнного стану, а й про стійкість і силу правосуддя.

Євген Синельников подякував за запрошення та надану можливість виступити перед такою поважною аудиторією. Наголосив, що українці щиро цінують підтримку й допомогу британського народу, а також співпрацю між українськими та британськими фахівцями в галузі права.

Лектор зазначив, що сьогодні українці стикаються з численними викликами, стражданнями і болем. Навіть після запровадження воєнного стану в Україні правосуддя здійснюють суди, встановлені законом, адже Конституція України забороняє створення надзвичайних або спеціальних судів, а також пришвидшене чи скорочене судочинство.

Євген Синельников розповів, що відповідно до своїх повноважень Вища рада правосуддя змінила підсудність справ, що підлягали розгляду судами, які опинилися на окупованій території, в зоні бойових дій або які знищені внаслідок ворожих обстрілів. Він навів статистику: сьогодні не здійснюють правосуддя 88 судів першої та апеляційної інстанцій; 156 будівель судів були пошкоджені або повністю зруйновані.

Суддя продемонстрував фотографії зруйнованих будівель Харківського апеляційного суду, Господарського суду Миколаївської області, Бородянського районного суду Київської області, Ізюмського районного суду Харківської області та ін. Розповів про ракетний удар по будівлі Дніпровського апеляційного суду у грудні минулого року, внаслідок якого загинув помічник судді, а саме приміщення зазнало значних пошкоджень. Унаслідок російської ракетної атаки по центру м. Суми 13 квітня 2025 року загинуло 35 мирних жителів, понад 100 отримали поранення. Також було пошкоджено місцевий суд, але вже через два дні розбиті вікна були забиті дерев’яними щитами, і суд відновив здійснення правосуддя. «Без суду демократичне суспільство існувати не може — це сумний, але показовий приклад важливості суду», – сказав Євген Синельников.

Він зауважив, що в умовах війни судова система України відчуває дефіцит  фінансування, в тому числі для відновлення зруйнованих приміщень судів. Ще одна велика проблема – кадровий голод. Зокрема, в апеляційних судах нестача суддів становить близько 60 % від передбаченої. Наприклад, у Сумському апеляційному суді працює лише чотири судді з 25 визначених. При цьому лектор відзначив суттєве навантаження на суддів: минулого року українські суди всіх інстанцій і юрисдикцій розглянули приблизно 4,5 млн справ, навантаження на одного суддю в середньому становило 605 справ.

Євген Синельников розповів про порушення правил ведення війни, з якими сьогодні стикається Україна. Це жорстоке поводження з цивільним населенням у формі умисного вбивства, погроз смертю; тортури, насильство, сексуальне насильство, незаконне позбавлення волі; викрадення людей (у тому числі дітей), примушування осіб, що перебувають під захистом, до служби у збройних силах окупаційної держави; пограбування цивільного населення; незаконне знищення майна цивільного населення.

Лектор зауважив про деякі проблеми судочинства, в тому числі пов’язані з тим, що суди змушені під час війни застосовувати законодавство, яке ухвалювалося для мирного часу. Зокрема, ідеться про питання щодо продовження процесуальних строків внаслідок запровадження воєнного стану, відкладення судових засідань через повітряні тривоги, зупинення проваджень у зв'язку з тим, що сторона у справі є військовослужбовцем, розгляду справ за відсутності адвоката, який перебуває за межами України, та ін.

Водночас ВС сформулював важливі правові позиції у цивільних справах, що врегульовують проблемні питання. Серед них – висновки щодо зміни або припинення зобов'язань у зв'язку з війною; встановлення фактів народження або смерті під час воєнного стану, особливо на тимчасово окупованих територіях; врахування умов воєнного стану під час вирішення спорів щодо прав та інтересів дитини на території іншої держави тощо.

Окрему увагу Євген Синельников приділив питанню обмеження імунітету рф в національному суді у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором. Зауважив, що імунітет держави в цивільному судочинстві повинен мати законну мету: дотримання міжнародного права, сприяння цивілізованим та справедливим відносинам між державами, повагу до суверенітету іншої держави.

Лектор навів висновки ВС, у яких, зокрема, ідеться, що вчинення актів збройної агресії іноземною державою — це не реалізація її суверенних прав, а порушення обов’язку поважати суверенітет і територіальну цілісність іншої держави. Разом із цим громадяни України, яким завдано шкоди на території України, не мали ефективних засобів захисту своїх прав — не існувало відповідних процедур чи юридичних інструментів. Тому саме суд має виступати як інституція, що вирішує ці питання.

Також суддя розповів про створення міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації, проти України і висловив сподівання на можливість виконання рішень українських судів щодо стягнення збитків з рф на території інших держав.

Крім того, Євген Синельников поінформував, що багато суддів і працівників апаратів судів вступили до лав ЗСУ. В результаті бойових дій загинуло сім суддів та чотири працівники судів, а дев’ять отримали поранення. На жаль, торік від ворожого дрона загинув суддя ВС, який віз гуманітарну допомогу на рідну Харківщину. Лектор звернув увагу, що починаючи з березня 2022 року судді перераховують від 20 % до 60 % своєї суддівської винагороди на потреби ЗСУ і робитимуть це до закінчення воєнного стану.

Підсумовуючи, Євген Синельников зазначив, що, незважаючи на всі виклики, судова система України залишається ключовим гарантом верховенства права. Вона забезпечує надійний захист прав і свобод людини, діючи як опора справедливості в цей складний час.

Лекція зацікавила аудиторію та мотивувала слухачів ставити доповідачеві запитання.

Суддя Апеляційного суду Англії та Уельсу Джонатан Бейкер зазначив, що сьогодні наявна інформація про викрадення тисяч українських дітей, яких примусово вивезли до росії. Тож суддя запитав про масштаб трагедії та про те, які заходи вживають українські суди і держава в цілому, щоб її подолати.

Євген Синельников зауважив, що як суддя цивільного суду не може коментувати кримінальні аспекти та аспекти, пов’язані з міжнародною кооперацією. Але в цивільній площині ВС, зокрема, вирішував питання юрисдикції справ щодо повернення в Україну за постійним місцем проживання дітей, які виїхали за кордон через війну. Також лектор зазначив, що суди європейських країн гнучко підходять до розгляду справ щодо опіки та визначення місця проживання українських дітей, які перебувають на території цих країн. Є рішення польських і німецьких судів про повернення дітей в Україну. Суди України також ухвалювали рішення про місце проживання таких дітей у нашій країні, водночас дуже важливі питання в таких справах – безпека дітей та забезпечення їх найкращих інтересів. 

Було запитання, чи не спричинила мобілізація брак адвокатів в Україні. Євген Синельников відповів, що сьогодні гостро стоїть питання нестачі помічників суддів, секретарів судових засідань тощо: багато жінок виїхали за кордон, а чоловіків – мобілізовано. Щодо браку представників адвокатської професії інформації не надходило. 

На запитання одного зі слухачів лектор розповів, що КЦС ВС розглядає справи переважно в письмовому провадженні. Разом із цим, якщо сторони або їхні представники знаходяться за кордоном, суд може залучати їх до розгляду справи із застосуванням відеоконференцзв’язку. 

Англійський юрист, що має досвід розслідування воєнних злочинів, Алістер Вебстер поцікавився, чи існують механізми розслідування українськими судами справ щодо воєнних злочинців рф. Євген Синельников зауважив, що до таких розслідувань залучені багато прокурорів, слідчих, представників спеціальних служб України. Офіс Генерального прокурора співпрацює з Міжнародним кримінальним судом щодо розслідування таких злочинів. Також 9 травня 2025 року міжнародна коаліція держав (Core Group) офіційно підтримала створення спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України.

Англійський юрист Мартін Даунс зазначив, що Україна є підписантом Гаазької конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року, яку сумлінно виконує. Цей документ дозволяє судам інших країн передавати деякі справи для розгляду судами України. Тож він запитав про доцільність передачі таких справ під час воєнного стану з огляду на величезне навантаження на українські суди.

Євген Синельников сказав, що Україна чітко дотримується норм міжнародних договорів, зокрема Гаазької конвенції 1980 року, українські судді тісно співпрацюють із закордонними колегами в питаннях щодо застосування норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема, двоє суддів ВС є членами Гаазької мережі суддівської взаємодопомоги (IHNJ). Судді ВС готові співпрацювати з британськими правниками щодо виконання норм згаданої Конвенції.

Професорка права Університету Пеппердайна (Каліфорнія, США) Колін Ґраффі поцікавилася, чи є докази цілеспрямованих атак рф на суди України та суддів. Лектор згадав про демонстровані ним фото зруйнованих будівель судів і звернув увагу, що біля більшості атакованих ракетами рф цивільних будівель не було жодних військових об’єктів.

Англійський баристер Девід Фаррер запитав, наскільки запровадження воєнного стану вплинуло на життя звичайних людей (крім очевидного впливу самої війни). Євген Синельников відповів, що під час воєнного стану обмежені певні права громадян, це дозволяє Конституція України (введення воєнного стану, вилучення майна для потреб військових та ін.).

Питання англійського баристера Барнабі Гоуна стосувалося використання ВС сучасних технологій під час війни (зокрема, проведення онлайн-засідань) і можливості збереження практики їх застосування після настання справедливого миру. Доповідач зазначив, що суд має можливість працювати з електронними базами, документами, комунікувати з учасниками справи. Застосування сучасних технологій судами розвиватиметься й надалі. 

Також було запитання про захист прав цивільного населення на тимчасово окупованих територіях. Євген Синельников відповів, що  реалізація відповідних прав забезпечується урядом і судами України.

Щодо питання, наскільки активно українські судді просувають альтернативні способи вирішення спорів (арбітраж, медіація), щоб зменшити навантаження, суддя відповів, що, на жаль, популярність медіації в Україні поки що не на тому рівні, якого хотілося б. Суспільство ще не звикло до такого інструменту, Закон України «Про медіацію» було ухвалено близько трьох років тому. Але в Україні є велика кількість медіаторів, адвокатів, які популяризують цю процедуру. Також у цьому процесі беруть активну участь судді, в тому числі судді ВС. У Британії медіація застосовується вже десятки років, в Україні процес її впровадження триває, ми на шляху розвитку.

Підсумовуючи захід, Кетрін Тірлвол наголосила: «Просто подумайте, як це — знати, що твій суд є ціллю ворога, і щодня йти на роботу, працювати з таким навантаженням. Я пообіцяла собі, що більше ніколи не скаржитимусь на обсяг роботи». Її вразила відданість українських суддів та їхня готовність захищати верховенство права. Голова Мідл-Темпл висловила найкращі побажання всім суддям України й побажала, щоб Україна витримала виклики і жила в мирі та гідності.

Презентація Євгена Синельникова – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/The_Administration_of_Justice_Under_Martial_Law_2025.pdf.

Довідково. Почесне товариство Мідл-Темпл (Middle Temple) — один із чотирьох судових інів (Inns of Court), тобто юридичних корпорацій у Лондоні, які мають право приймати до лав адвокатів (баристерів) Англії та Уельсу. Інші три — це Іннер-Темпл (Inner Temple), Грейс-Інн (Gray’s Inn) та Лінкольнс-Інн (Lincoln’s Inn). Історія Мідл-Темпл починається в середньовіччі на землях, що належали Ордену тамплієрів. Після розпуску ордену землі перейшли до корони і згодом були передані юристам. Як юридична некомерційна корпорація Мідл-Темпл діє з XIV століття. Основна функція інституції – освіта та підготовка баристерів.

Мідл-Темпл-Хол – одна з найвеличніших історичних будівель у Лондоні. У ній досі проводять офіційні обіди та події.

Лекція скарбника (Treasurer's Lecture) — це одна з найпрестижніших щорічних лекцій у Мідл-Темпл, названа на честь Treasurer (скарбника) — почесної посади, яку щороку обіймає один із провідних членів Інн (Inn of Court). Ця особа фактично виконує функції президента (голови) Мідл-Темпл на час свого терміну (зазвичай один рік).