Судді ВС виступили з доповідями в межах освітньої школи з адміністративного права

Судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Людмила Єресько та Володимир Соколов виступили спікерами на першій Всеукраїнській школі з адміністративного права, організованій Полтавським осередком Ліги студентів Асоціації правників України.

Цей захід, у програмі якого були не лише теоретичні знання, а й практичні кейси та інтерактивні завдання, став унікальним освітнім майданчиком для студентів-правників і молодих юристів. Учасники дізналися про особливості адміністративного судочинства, порядок оскарження рішень державних органів, судовий контроль за діяльністю органів публічної влади, а також здобули практичні навички, які стануть у пригоді в подальшій професійній діяльності.

Людмила Єресько розповіла про оскарження рішень, дій та бездіяльності органів влади.

Зокрема, суддя зауважила, що не кожен адміністративний акт чи дія суб’єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду. Судова практика вже напрацювала низку ознак, за якими розрізняють рішення, дії чи бездіяльність, що підлягають оскарженню.

Як зазначила Людмила Єресько, такі рішення, дії чи бездіяльність мають бути адресовані конкретному суб’єкту – фізичній або юридичній особі. Спікерка пояснила, що ці акти або рішення, наприклад, видаються в інтересах цієї особи. Саме через цю адресність суди відфільтровують звернення до адміністративних судів, визначаючи, чи стосується воно конкретної особи.

Адміністративний акт породжує права та обов’язки у фізичної або юридичної особи. Тобто обов’язковою вимогою до акта, який може бути оскаржений, є його безпосередній вплив на права та обов’язки певної фізичної або юридичної особи. Рішення, що не впливає на права, не може бути оскаржене. Так само не можуть бути оскаржені рішення, які не стосуються особи. Доповідачка навела приклади із судової практики, згідно з якими наказ про призначення особи на публічну посаду не може бути оскаржений іншою особою, оскільки він не адресований їй і не стосується її прав та інтересів.

Щодо протиправної бездіяльності суддя повідомила, що Верховний Суд вже напрацював усталену практику, визначивши, що протиправна бездіяльність суб’єкта владних повноважень – це зовнішня форма поведінки та діяння органу або його посадової особи, що полягає в неприйнятті рішення або нездійсненні юридично значущих і обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб. Ці дії, згідно із законом або іншим нормативним регулюванням, мають входити до компетенції суб’єкта владних повноважень, бути об’єктивно необхідними та реально можливими для реалізації, але фактично не здійсненими. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо лише факту неналежного або несвоєчасного виконання обов’язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню, не були виконані або були виконані з порушенням строків. Крім того, необхідно з’ясовувати юридичний зміст, значущість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкоду, завдану правам та інтересам заінтересованої особи. Бездіяльність суб’єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, що входять до його повноважень, та за наявності правових підстав для їх вчинення.

У межах виступу Людмила Єресько також ознайомила слухачів з актуальною судовою практикою у відповідній категорії спорів.

Володимир Соколов виступив із доповіддю на тему «Як суддя Верховного Суду може змінити країну. Вплив рішення судді Верховного Суду на судову практику».

Спікер нагадав слухачам про систему судоустрою України і статус Верховного Суду в системі судоустрою, його повноваження. Він акцентував, що саме ВС, як найвища судова інстанція, відповідає за забезпечення сталості та єдності судової практики, діючи в межах процесуального законодавства.

Суддя ознайомив присутніх зі структурою ВС, зазначивши, що до складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У свою чергу в кожному касаційному суді функціонують судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

Доповідач розповів, у яких випадках ВС виступає як суд першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Особливу увагу він приділив фільтрам касаційного оскарження.

Окремо спікер зупинився на підставах для передачі справ на розгляд палати, об'єднаної палати та Великої Палати ВС.

Насамкінець Володимир Соколов наголосив, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.