Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Олеся Радишевська, Володимир Бевзенко, Володимир Кравчук і Ян Берназюк виступили з лекціями в межах програми підготовки та підвищення рівня кваліфікації помічників суддів ВС у КАС, консультантів і наукових консультантів.
Суддя ВС у КАС Олеся Радишевська прочитала лекцію на тему «Методологія застосування права ЄС та практики Суду справедливості ЄС адміністративними судами України».
Насамперед лекторка розповіла про поняття самої методології застосування норм права міжнародного та наднаціонального (яким є ЄС) правопорядків національними судами України. За її словами, така методологія є системою загальних і спеціальних принципів, підходів і процедур, які дозволяють національним судам ефективно застосовувати норми права ЄС і рішення Суду ЄС у процесі розгляду адміністративних справ.
Олеся Радишевська розглянула поняття «європейська інтеграція». Вона зазначила, що це процес створення, поширення та інституціоналізації формальних і неформальних правил, процедур, правових парадигм, стилів, спільних переконань і норм, які спочатку визначаються й утверджуються на рівні ЄС, а потім включаються в логіку національного дискурсу, ідентифікації політичних структур і публічних політик європейських країн. У контексті цього питання суддя звернула увагу на переговорні розділи та кластери щодо вступу України в ЄС, напрями і результати позитивної імплементації права ЄС у публічно-правовій сфері.
Розповіла доповідачка й про джерела права ЄС, проаналізувала види та систему джерел права ЄС (acquis ЄС), особливості використання моністичної теорії права, застосування регламентів, рішень і директив ЄС, рішень і висновків Загального суду ЄС та Суду справедливості ЄС, зокрема за преюдиційними запитами, державою-кандидатом у члени ЄС. Особливу увагу вона приділила Угоді про асоціацію між Україною та ЄС як основному джерелу, яке на сьогодні залишається основним, стратегічним і всеохоплювальним.
Під час лекції суддя запропонувала присутнім розглянути питання щодо того, як судова система еволюційно реагувала у своїх правових висновках на застосування права ЄС (у формальному та ідеалістичному розуміннях). У цьому контексті Олеся Радишевська розповіла про особливості застосування права ЄС Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищим адміністративним судом України, Конституційним Судом України та Великою Палатою Верховного Суду і Касаційним адміністративним судом у складі ВС.
Звернула увагу лекторка й на європеїзацію практики КАС ВС та навела статистичні дані стосовно покликань на акти європейського адміністративного права в судових рішеннях КАС ВС. За словами судді, до сфер застосування права ЄС КАС ВС належать: податки і митні збори, ринок електроенергії та природного газу, авіаційний простір, санітарно-епідеміологічна служба, державна допомога, географічне позначення коньяку, ідентифікація та реєстрація великої рогатої худоби, система контролю за обігом тютюнових виробів і скасування ідентифікаційного маркування, міжнародний захист біженців, охорона дикої флори та фауни, ліцензування лікарських засобів, регулювання і нагляд у сфері фінансових послуг, публічні закупівлі тощо.
У підсумку Олеся Радишевська надала практичні рекомендації щодо застосування права ЄС адміністративними судами України, виокремила декілька підходів до вирішення індивідуальних публічно-правових спорів з «європейським» елементом, зокрема, коли сторона у справі покликається на норми права ЄС у процесуальному документі, проте суспільні відносини їх не врегульовують, коли суд самостійно застосовує вказані норми, адже вони вже стали частиною чинного законодавства України, або ж коли суд застосовує практику Суду справедливості ЄС для аргументації та підсилення правової позиції суду.
Суддя ВС у КАС Володимир Бевзенко під час онлайн-лекції розповів про зміст та особливості застосування Закону України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП).
Зокрема, спікер зазначив, що Закон України «Про адміністративну процедуру» більш конкретизований у Законі України від 10 жовтня 2024 року № 4017-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру"» (Закон № 4017-IX), який поширив свою дію на 196 законів. До уваги потрібно брати й Закон України від 8 жовтня 2024 року № 3993-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (Закон № 3993-IX). За словами лектора, дія цього Закону поширюється на 17 законів.
Також, як сказав Володимир Бевзенко, Закон України «Про адміністративну процедуру» виклав однією мовою тексти чинних процедурних законів. Наприклад, раніше говорили, що адміністративні акти можуть бути анульовані, тепер же, за приписами цього Закону, акти не анулюються, а припиняються. Крім того, дуже важливо, що відтепер, згідно з приписами ЗАП, оскарження адміністративних актів, рішень, дій, бездіяльності в адміністративних відносинах оскаржуються в адміністративному порядку або до адміністративного суду.
Порушив лектор і питання стосовно заінтересованих осіб, які досить часто проявляються при державній реєстрації. Зокрема, навів правові позиції ВС щодо відповідних осіб.
Під час лекції суддя також звернув увагу слухачів на правовідносини, які охоплює ЗАП. На думку Володимира Бевзенка, ЗАП поширюється на податкові, митні, адміністративно-земельні відносини, відносини соціального захисту, пенсійні, публічно-будівельні відносини та будь-які інші правовідносини, не формалізовані ЗАП і законами № 4017-IX і № 3993-IX. У цьому контексті доповідач навів приклади неформалізованих випадків: припинення ліцензії архітектора спілкою архітекторів, відмова університету перевести студента на бюджетну форму навчання, присвоєння статусу УБД тощо.
Окрім цього, спікер зробив огляд практики щодо першого застосування ЗАП адміністративними судами. Зокрема, йшлося про ухвалу КАС ВС від 20 вересня 2024 року у справі № 420/31201/23, постанови КАС ВС від 22 листопада 2024 року у справі № 520/34082/23 та від 4 грудня 2024 року у справі № 805/1516/16-а.
Питання щодо ролі штучного інтелекту в забезпеченні єдності судової практики висвітлив суддя ВС у КАС Ян Берназюк.
Насамперед лектор зазначив, що використовувати ШІ потрібно дуже обережно, оскільки є ризик порушення приватності.
Суддя звернув увагу на застосунки, які створені на базі ШІ та можуть бути використані в процесі реалізації особою права на доступ до суду та в діяльності судової влади.
Ян Берназюк порушив питання стосовно того, що таке ШІ в роботі юриста. За його словами, це виключно помічник, який:
Крім того, доповідач нагадав слухачам про найважливіші події 2024 року в контексті застосування ШІ. Зокрема, йшлося про висловлену позицію Верховного Суду стосовно використання ШІ учасниками судового процесу (ухвала Касаційного господарського суду у складі ВС від 8 лютого 2024 року у справі № 925/200/22); позицію з’їзду суддів України стосовно використання ШІ суддями (Кодекс суддівської етики від 18 вересня 2024 року); затвердження Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація правників України» та внесення 26 грудня 2024 року Національним агентством кваліфікації Професійного стандарту «Суддя» до Реєстру кваліфікацій.
Також спікер акцентував на ст. 16 Кодексу суддівської етики, відповідно до якої використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим, якщо це:
Суддя ВС у КАС Володимир Кравчук прочитав лекцію «Наслідки неконституційності закону».
На початку лекції суддя нагадав слухачам про ст. 8 Конституції України, у якій ідеться про вищу юридичну силу Основного Закону України. При цьому норми Конституції України є нормами прямої дії. Крім того, ст. 152 Конституції України, власне, говорить про те, коли закони втрачають чинність, якщо вони визнані неконституційними. Закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, але не раніше дня його ухвалення. Ця стаття передбачає й універсальний механізм відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом, пояснив спікер.
Розповів суддя і про наслідки визнання закону неконституційним. Володимир Кравчук наголосив, що право захищає того, хто «не спить». Тобто судовий захист надається тим, хто стежить за своїми правами та вчасно їх відстоює. У разі незгоди із законом особи мають додаткові можливості судового захисту: три судові інстанції, конституційна скарга, звернення до ЄСПЛ, перегляд справи за виключними обставинами в разі визнання закону неконституційним тощо.
Під час виступу спікер також нагадав учасникам про механізм ст. 7 КАС України, який дозволяє суду застосовувати норми Конституції України як норми прямої, якщо суд доходить висновку, що закон суперечить Основному Закону України.
На продовження обговорюваного питання Володимир Кравчук ознайомив слухачів із правовими позиціями ВС щодо застосування процесуального механізму, передбаченого ч. 4 ст. 7 КАС України.
Навчання організувала Національна школа суддів України.
_03_03.png)