Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У межах програми першого дня підготовки суддів Вищого антикорупційного суду, організованої Національною школою суддів України у співпраці з Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні та проєктом РЄ «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України», заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк обговорила із суддями ВАКС актуальні питання кваліфікації корупційних правопорушень.
Наталія Антонюк висвітлила ключову судову практику, напрацьовану об’єднаною палатою ККС ВС, яка містить правові висновки в частині застосування норм кримінального закону, зокрема щодо таких питань, як: кримінально-правова кваліфікація діянь за ст. 364 КК України; визначення ролі особи, яка є співучасником корупційного правопорушення, тощо.
Так, заступник голови ККС ВС звернула увагу на два висновки ОП ККС ВС щодо складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Ідеться про постанову ОП ККС ВС від 10 лютого 2025 року у справі № 757/11969/18-к (провадження № 51-5885кмо19), у якій констатовано, що факт наявності або відсутності певних домовленостей чи контактних зв’язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК України. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 Кодексу настає і в тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій.
Також про склад ст. 364 КК України зазначено в іншій постанові ОП ККС ВС, в якій вказано, що зловживанням владою є протиправне використання повноважень, правомочностей і можливостей, похідних від прав, обов’язків, гарантій, а також пільг та інших благ, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням функцій представника влади (постанова ОП ККС ВС від 27 листопада 2023 року у справі № 991/3966/20 (провадження № 51-3348кмо22)).
Доповідачка нагадала, що в постанові від 29 березня 2021 року у справі № 554/5090/16-к (провадження № 51-1878кмо20) ОП ККС ВС зробила висновок про застосування положень ст. 369-2 КК України. Відповідно до нього суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, є будь-яка фізична осудна особа, що досягла віку кримінальної відповідальності на момент його вчинення, яка, за усвідомленням того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. За відсутності змістовної складової примітки ст. 369-2 КК України через посилання в ній на пункти 1–3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що втратив чинність на момент вчинення злочину, правозастосовник має підстави вважати поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави» оціночним і встановлювати його зміст за правилами вузького підходу до тлумачення, за яким належність слідчих до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з огляду на їх правовий статус і повноваження не викликає сумнівів.
Також ОП ККС ВС сформулювала висновок щодо застосування положень ст. 366-3 КК України, згідно з яким подання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом «Про запобігання корупції», у паперовій формі, з огляду на релігійні переконання та мотиви, а не в електронному виді шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК за формою, що визначається цим агентством, не свідчить про відсутність у діянні цієї особи прямого умислу на неподання вказаної декларації (постанова ОП ККС від 4 грудня 2023 року у справі № 991/5479/22 (провадження № 51-3444кмо23)).
_03_03.png)