КЦС ВС указав на відмінність правових наслідків пропуску строку на звернення до суду з трудовим спором від позовної давності

Cтроки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов’язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди.

Суд першої інстанції визнав позов необґрунтованим та відмовив у його задоволенні із цих підстав.

Апеляційний суд, змінюючи мотиви рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що звільнення позивачки є незаконним, проте вона пропустила місячний строк на звернення до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі й не заявила клопотання про поновлення цього строку. Тоді як представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначав про пропуск позивачкою такого строку.

КЦС ВС з такими висновками апеляційного суду частково не погодився, зазначивши, що у зв’язку з нормативним регулюванням спірних правовідносин апеляційний суд помилково вважав, що позивачка не заявила про поновлення їй строку на звернення до суду із цим трудовим спором, оскільки, враховуючи відповідну заяву відповідача й досліджуючи як цю заяву, так і доводи позивачки, апеляційний суд не був позбавлений можливості дослідити питання пропуску позивачкою строку для звернення до суду.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є складником механізму реалізації права на судовий захист та однією з основних гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі.

Встановивши, що апеляційний суд належним чином не дослідив доводів позивачки про поважність причин пропуску нею місячного строку на звернення до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі, КЦС ВС скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.

Постанова ВС від 22 січня 2025 року у справі № 757/5467/21 (провадження № 61-15004св24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630082.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua