Пленум ВС заслухав інформацію про діяльність Верховного Суду у 2024 році та розглянув два конституційні подання

Навіть у складних умовах воєнного стану судова система України продемонструвала свою ефективність. Це підтверджують статистичні дані, які свідчать про стабільність розгляду справ у непростий для країни час.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час засідання Пленуму ВС 7 лютого 2025 року.

Голова ВС поінформував, що у 2024 році на розгляді в судах усіх інстанцій та юрисдикцій перебувало 5 млн 300 тис. справ, з них 4 млн 400 тис. було розглянуто. До судів першої інстанції впродовж року надійшло 3,8 млн справ, і приблизно таку ж кількість справ вони розглянули.

До Верховного Суду надійшло понад 90 тис. справ, що на 5 % більше, ніж у 2023 році, а кількість розглянутих справ сягнула 87 тис., перевищивши показник попереднього звітного періоду більш ніж на тисячу.

Протягом минулого року Верховному Суду вдалося сформувати значну кількість важливих для розвитку правової системи та забезпечення єдності судової практики висновків, які стосуються як загальноправових проблем, так і специфічних питань, пов’язаних із війною. Це, на переконання Станіслава Кравченка, свідчить про те, що Верховний Суд оперативно реагує на актуальні правові виклики, зумовлені війною, і саме завдяки цьому забезпечується правова визначеність та передбачуваність.

Разом із тим Голова ВС звернув увагу на те, що основною проблемою для системи правосуддя загалом і для Верховного Суду зокрема залишається значна нестача суддівських кадрів. З огляду на це для забезпечення безперебійної роботи ВС конкурс на всі вакантні посади суддів Верховного Суду має розпочатися невідкладно після завершення конкурсу до апеляційних судів.

Окрім заповнення вакантних посад суддів, ще одним пріоритетним завданням і потужним інструментом посилення ефективності функціонування судової влади, за словами Станіслава Кравченка, є оптимізація мережі судів. Це дасть змогу забезпечити спеціалізацію в судах, що сприятиме забезпеченню єдності судової практики, підвищенню якості правосуддя та зменшенню тривалості проваджень.

Голова ВС також зауважив, що значно вплинули на роботу судів й істотні безпекові загрози, у зв’язку із чим минулого року Вища рада правосуддя змінила територіальну підсудність судових справ 11 судів.

Окрему увагу Станіслав Кравченко приділив питанню цифровізації судової системи, відзначивши, що динаміка цього процесу на сьогодні є незадовільною. Голова ВС наголосив, що судова влада зрештою має сформувати чітке бачення щодо подальших кроків у запровадженні ЄСІКС і якнайшвидше вжити необхідних заходів для реалізації цього завдання, оскільки від цього значною мірою залежить ефективність судочинства.

Крім того, у своєму виступі Голова ВС зосередився і на питанні довіри до судової влади, акцентувавши на необхідності проведення незалежними організаціями щорічного опитування, за результатами якого визначатиметься рівень довіри до суду насамперед серед осіб, які брали участь у судових процесах.

Це дасть змогу поширювати в суспільстві об’єктивні показники рівня довіри до суду, що надзвичайно важливо з огляду на те, що довіра до суду є одним зі стовпів правової держави. Ця ідея обговорюється із представниками Європейської комісії в процесі розробки Дорожньої карти і має підтримку.

Насамкінець Станіслав Кравченко відзначив доволі суттєвий прогрес у процесі євроінтеграції. Судова влада була успішно представлена на переговорах з Європейською комісією в м. Брюсселі у вересні 2024 року, і вже на сьогодні в багатьох сферах, які аналізуються в процесі євроінтеграції, спостерігається позитивне значення прогресивної практики Верховного Суду, який демонструє європейську спрямованість підходів, що втілюються при розгляді судових справ.

Підсумки діяльності Великої Палати Верховного Суду за минулий рік презентував Секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич. Як він повідомив, загалом торік ВП ВС розглянула 522 процесуальні звернення в усіх юрисдикціях, що на майже 8 % більше, ніж у 2023 році, та ухвалила по суті 270 судових рішень.

Протягом 2024 року касаційні суди передали на розгляд Великої Палати Верховного Суду 163 справи, що на 6 % більше порівняно з позаминулим роком. З урахуванням залишків у 2024 році на розгляді Великої Палати ВС у касаційному порядку перебувало 220 справ.

Також минулого року на розгляд до Великої Палати ВС надійшла 231 апеляційна скарга в адміністративних справах, що становить 35 % від усіх надходжень до ВП ВС у 2024 році. Усього ж торік на розгляді перебувало 272 апеляційні скарги, 179 з яких було розглянуто.

Стосовно розгляду скарг на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалені за результатами розгляду скарг на рішення Дисциплінарної палати ВРП, Віталій Уркевич поінформував, що минулого року на розгляді Великої Палати ВС перебувало 39 таких скарг. З них було розглянуто 23 скарги (17 скарг залишено без задоволення; шість – задоволено).

Крім того, упродовж 2024 року ВП ВС розглядала заяви щодо перегляду судових рішень за виключними обставинами. Так, з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань розглянуто 41 заяву, серед яких 13 – в адміністративних справах; дві – у господарських; 12 – у цивільних; 14 – у кримінальних провадженнях. З підстав встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, розглянуто чотири заяви (одну – у господарській справі; одну – у кримінальному провадженні; дві – у цивільних справах).

Зазначив Віталій Уркевич і про співпрацю Великої Палати Верховного Суду з Науково-консультативною радою при ВС, яка продовжувалася і у 2024 році. Минулого року судді ВП ВС підготували 35 звернень до фахівців НКР стосовно підготовки наукових висновків щодо застосування норм права й отримали 135 наукових висновків.

«Робота Великої Палати ВС у 2024 році характеризується позитивною динамікою та є результативною. Пріоритетними напрямами діяльності у 2025 році є оптимізація процесів, пов’язаних з підготовкою справ до колегіального розгляду і забезпечення високої якості судових рішень», – підсумував Секретар ВП ВС.

Про роботу Апарату Верховного Суду та виконання бюджетної програми протягом 2024 року під час засідання Пленуму розповів керівник Апарату ВС Віктор Капустинський.

«У сьогоднішніх непростих реаліях робота Апарату була зорієнтована передусім на пріоритети чіткого щоденного виконання нормативно визначених функцій, зокрема: забезпечення енергетичної, фінансової, технічної, кадрової, документальної стабільності; спрощення будь-яких процесів і процедур та створення сучасних умов для здійснення суддями Верховного Суду правосуддя», – зауважив керівник Апарату Суду.

Упродовж минулого року Верховний Суд власними силами модернізував ІТ-інфраструктуру. Зокрема, як повідомив Віктор Капустинський, працівники Апарату ВС приділяли увагу диджиталізації процесів загального (непроцесуального) і кадрового діловодства, а також архівної справи. Завдяки цьому частка електронного документообігу з-поміж непроцесуальних документів зросла до 90 %. Також було створено кілька ІТ-продуктів ВС, серед яких – ресурс Supreme LAB, розроблений для полегшення пошуку інформації про справи, що розглянуті палатами, об’єднаними палатами та Великою Палатою ВС або перебувають у них на розгляді, а також про зразкові справи.

Традиційно у 2024 році у ВС проводили опитування серед відвідувачів щодо якості надання організаційних судових послуг. Респонденти позитивно оцінили зручність умов перебування в Суді. Так, майже половина (42 %) вважають такі умови відмінними, 44 % надали оцінку «добре». Утім, 9 % опитаних оцінили умови як задовільні, що спонукає впроваджувати нові ідеї. Наприклад, за ініціативою Касаційного цивільного суду у складі ВС розпочалося створення пілотного проєкту – кімнати для дітей відвідувачів і дітей працівників Суду.

Щодо фінансового забезпечення та виконання бюджетної програми керівник Апарату ВС повідомив, що на 2024 рік бюджетні призначення загального і спеціального фондів для Верховного Суду були визначені в сумі 2 млрд 388 млн грн. Надходження судового збору на кінець минулого року становили 535 млн грн. Як акцентував Віктор Капустинський, у зв’язку з переходом до реальних розрахунків уперше за весь час існування Верховного Суду цей показник надходжень судового збору було виконано. Бюджетні призначення Верховного Суду в минулому році профінансовано за загальним і спеціальним фондами бюджету в повному обсязі на всі планові показники роботи.

Крім того, торік ВС презентував концепцію взаємодії з юридичними закладами вищої освіти, підписав і реалізував меморандуми про співпрацю з провідними правничими закладами.

Не оминув увагою Віктор Капустинський і виклики, які довелося долати у 2024-му. Так, розвиток електронного судочинства потребував розв’язання складного питання належної взаємодії та функціонування сервісів та модулів «Електронного суду». З огляду на масштабність цієї роботи, власних ресурсів ВС недостатньо, тому зараз триває комунікація в цьому напрямі з ДСА України.

Також, за словами керівника Апарату ВС, проблемним питанням стало повернення коштів судового збору за рішенням Верховного Суду, оскільки зараз на Суд перекладено відповідну функцію, яку раніше виконувала Державна казначейська служба України. Цей новий функціонал потребує додаткового залучення кадрового ресурсу та відповідних точкових змін до штатного розпису.

Віктор Капустинський резюмував, що протягом минулого року Апарат Верховного Суду зміг адаптуватися до непростих умов сьогодення, забезпечуючи стабільність і результативність за кожним напрямом діяльності.

Під час засідання Пленуму доповіли про діяльність робочих груп щодо стратегії забезпечення єдності судової практики та щодо основних принципів судового менеджменту (ефективного управління діяльністю Верховного Суду).

Результати функціонування робочої групи щодо стратегії забезпечення єдності судової практики висвітлив її координатор – Секретар ВП ВС Віталій Уркевич. З моменту утворення (6 жовтня 2023 року) робоча групи провела дев’ять засідань.

Зокрема, для систематизації судової практики та подальшого напрацювання механізмів забезпечення її єдності з питань застосування окремих норм процесуальних кодексів (у тому числі, касаційних фільтрів) робоча група ініціювала та організувала проведення опитування серед суддів і консультантів Суду. Результати проведеного опитування запропоновано обговорити на зборах та нарадах суддів касаційних судів Верховного Суду.

Крім того, робоча група ініціювала щотижневе оприлюднення на комунікаційних каналах Верховного Суду інформації про справи, передані за попередній тиждень на розгляд судових палат, об’єднаних палат касаційних судів та Великої Палати Верховного Суду. Це сприяє оперативному інформуванню суддів першої та апеляційної інстанцій і юридичної спільноти загалом про такі передані справи.

Робоча група долучилася до наповнення ІТ-продукту Верховного Суду Supreme LAB даними щодо справ, переданих на розгляд судових палат, об’єднаних палат касаційних судів та Великої Палати Верховного Суду, із зазначенням детальних підстав передачі справ та результатів їх розгляду касаційним судом. Також із метою поширення правових висновків Верховного Суду та гарантування єдності судової практики робоча група ініціювала здійснення аудиту й регулярного оновлення тематичних дайджестів судової практики Верховного Суду.

Координатор робочої групи зазначив, що на одному з останніх засідань групи обговорювали питання щодо узагальнення судової практики у справах, рішення в яких не підлягають касаційному оскарженню. «Робоча група може стати майданчиком для організації такої роботи, що має важливе значення й на чому наголошувалося в межах скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу, присвяченого переговорному розділу 23 “Судова влада та основоположні права”», – акцентував Віталій Уркевич і додав, що робоча група як важливий механізм у забезпеченні єдності судової практики планує не менш активно працювати й поточного року.

Координатор робочої групи щодо основних принципів судового менеджменту (ефективного управління діяльністю Верховного Суду) – суддя-спікер ВП ВС Костянтин Пільков – висвітлив позитивний досвід законопроєктної діяльності. Спільно з науковою установою та за підтримки громадськості був розроблений і ухвалений Закон України від 23 травня 2024 року № 3755-IX, яким спрощено призначення відеоконференції в цивільному, господарському та адміністративному процесах, що було невеликим, проте конкретним заходом для підвищення ефективності судочинства.

Костянтин Пільков відзначив зусилля робочої групи з аудиту процесів у суді, а також ознайомив присутніх на Пленумі з результатами опитування суддів Верховного Суду стосовно заходів поліпшення взаємодії суддів та Апарату Суду. За результатами опитування, у якому взяли участь 29 суддів, понад 93 % опитаних висловилися за доцільність проведення періодичних зустрічей керівників чи відповідальних працівників окремих структурних підрозділів Апарату ВС із суддями для обговорення та вжиття заходів з підвищення ефективності роботи Суду за відповідними напрямами. Серед пріоритетів, визначених суддями, є зустрічі з департаментом аналітичної та правової роботи (69,2 %); управлінням комунікаційної діяльності (61,5 %) та відділом міжнародного співробітництва (53,8 %).

Координатор робочої групи також акцентував про участь групи в організації обговорення з представниками Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, апаратів Конституційного Суду України та Вищого антикорупційного суду шляхів вирішення проблеми оплати праці помічників суддів.

Протягом року робоча група підготувала та направила суддям і працівникам Апарату ВС розроблені на основі найкращих практик ефективного електронного спілкування в державних органах Рекомендації «Ефективне електронне листування в суді», спрямовані на підвищення культури та змістовності електронних комунікацій.

Окрім цього, на порядку денному засідання Пленуму був розгляд питань щодо звернення до Конституційного Суду України з двома конституційними поданнями.

Перше з них стосувалося конституційності положень абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» (в частині юридичної конструкції «рідний (повнорідний) брат чи сестра»).

Попередня редакція цієї норми, на переконання судді окружного адміністративного суду, який звернувся до Пленуму ВС, позбавляла права військовослужбовця на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану, якщо його неповнорідний брат чи сестра загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів і забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також під час агресії проти України під час дії воєнного стану.

Доповідаючи із цього питання, секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі ВС Жанна Мельник-Томенко зазначила, що Законом України від 20 листопада 2024 року № 4063-ІХ «Про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо відновлення права військовослужбовців на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану з причин загибелі або зникнення безвісти їх неповнорідних брата чи сестри» внесено зміни до абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ, який після слова «повнорідний» доповнено словом «неповнорідний». Тож вказані положення Закону № 2232-ХІІ втратили чинність у зв’язку з набранням чинності Законом № 4063-ІХ.

У чинній редакції Закону № 2232-ХІІ законодавець усунув згадані дискримінаційні ознаки. Тому Пленум ВС дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення до КСУ з поданням щодо відповідності нормам Конституції України цих положень.

Інше питання стосувалося подання щодо конституційності п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України про звільнення на період дії воєнного стану позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, у вигляді обов’язку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пленум ВС звернув увагу на те, що відповідно до цивільного законодавства та усталеної практики Верховного Суду індекс інфляції – це не частина суми боргу, а компенсаційна складова, яка є додатковою виплатою до основної суми боргу. Тому вказаним пунктом законодавець передбачив звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, зокрема і від стягнення інфляційних втрат на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Заслухавши доповідь судді ВС у Касаційному господарському суді Віталія Зуєва, Пленум ВС відмовив у зверненні до КСУ з поданням щодо конституційності п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.