Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судді Верховного Суду взяли участь у міжнародному вебінарі, організованому проєктом ЄС «Право-Justice» спільно з INSOL Europe 2025. Основною темою заходу стало обговорення впровадження превентивної реструктуризації в Україні та аналіз досвіду держав – членів ЄС щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 про реструктуризацію і неплатоспроможність.
Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський виступив модератором однієї з ключових панельних дискусій «Доступ до процедур превентивної реструктуризації».
У Європі триває активне впровадження нових підходів до врегулювання неплатоспроможності. Україна, дотримуючись європейського вектору розвитку, здійснила реформування національного законодавства у цій сфері. Як зазначив Олег Васьковський, КУзПБ, прийнятий у 2019 році, став основним нормативним актом, який регулює питання неплатоспроможності. Наприкінці минулого року Верховна Рада України ухвалила зміни до Кодексу, завдяки яким було імплементовано положення Директиви ЄС, що набули чинності з 1 січня 2025 року.
За словами секретаря профільної палати КГС ВС, на сьогодні процедура превентивної реструктуризації ще не застосовувалася в українських судах, про що свідчить проведений моніторинг стану звернень. Проте цей механізм є надзвичайно важливим, оскільки дозволяє боржникам відновити платоспроможність без ініціювання судових процедур банкрутства. На його думку, для ефективного впровадження цієї новації необхідно врахувати досвід інших європейських країн, які вже імплементували відповідні положення у свої правові системи.
Учасниками дискусії стали провідні міжнародні експерти, серед яких – судді та правники з Італії, Греції, Румунії, Нідерландів, Франції.
Під час вебінару обговорили, зокрема, такі питання:
Особливу увагу було приділено питанням доступу до процедури превентивної реструктуризації. Як зазначив Олег Васьковський, в Україні скористатися нею можуть юридичні особи та фізичні особи – підприємці, однак ця процедура не поширюється на банки, казенні підприємства, державні установи та некомерційні державні підприємства.
Також Олег Васьковський звернув увагу, що в Україні раніше діяла процедура досудової санації, проте з прийняттям змін до КУзПБ її було скасовано. Водночас деякі країни продовжують використовувати альтернативні механізми позасудового врегулювання неплатоспроможності, і їхній досвід може бути корисним для України.
Представник судового напряму INSOL Europe суддя Лучано Панцані (Італія) зауважив, що італійське законодавство було змінене відповідно до Директиви ЄС, та розповів про італійську систему, у якій існують як судові, так і позасудові процедури реструктуризації. Він наголосив на важливості участі кредиторів у процесі реструктуризації. Також спікер зазначив, що в Італії існують три різних види провадження щодо реструктуризації в суді. За його словами, після подання заяви боржником суд призначає керуючого з реструктуризації, який допомагає боржнику і перевіряє відповідні дані та ситуацію в компанії. План може бути змінений, і після затвердження кредиторами суд приймає остаточне рішення.
Учасники від грецької фірми «POTAMITISVEKRIS» Статхіс Потамітіс і Васіліс Стергіу розповіли про процедури крос-класового затвердження плану превентивної реструктуризації, які дозволяють затверджувати угоди про реструктуризацію навіть без згоди всіх класів кредиторів. Вони також зазначили, що грецьке законодавство вже мало подібні механізми до прийняття Директиви ЄС у 2020 році, тому впровадження було відносно легким.
Представник CITR Паул-Дітер Кірленару поділився досвідом Румунії у впровадженні превентивної реструктуризації та викликами, з якими зіткнулася країна під час імплементації Директиви ЄС . За його словами, з 2021 року в Румунії було запроваджено систему, що дозволяє застосовувати до превентивних заходів більшість інструментів, доступних у рамках процедур неплатоспроможності. Це означає, що підприємства отримали можливість реструктурувати свої борги ще до виникнення стану неплатоспроможності. Однак ключовим питанням стало визначення кола компаній, які можуть скористатися цією процедурою. Законодавство встановлює, що підприємство не повинно перебувати у процедурі банкрутства, проте на практиці суди нерідко відмовляли в доступі до превентивної реструктуризації компаніям, які мали значні борги, навіть якщо вони продовжували операційну діяльність.
Окрему увагу спікер приділив питанню судової практики в цій сфері. Через низький поріг для визнання компанії неплатоспроможною (борг понад 10 тис. євро, який не сплачено протягом 60 днів) суди часто ставили під сумнів можливість застосування превентивної реструктуризації. Виникали ситуації, коли компанія прагнула скористатися цією процедурою, але суди відхиляли такі заяви, вважаючи, що підприємство вже фактично є неплатоспроможним. Ця проблема неодноразово розглядалася в найвищих судових інстанціях Румунії. Водночас, за словами Паула-Дітера Кірленаро, реформа все ж сприяла зростанню кількості компаній, які звертаються до реструктуризації на ранніх стадіях. Важливим аспектом стало запровадження механізму раннього запобігання фінансовим труднощам, хоча його ефективне застосування зараз стримується бюрократичними перешкодами.
Про досвід Нідерландів у впровадженні Директиви ЄС про превентивну реструктуризацію розповіла суддя Високого суду Амстердама (Нідерланди) Ельсбет де Вос, яка повідомила, що Нідерланди частково імплементували Директиву з 1 січня 2021 року. За її словами, основним критерієм для доступу до процедури є життєздатність підприємства. Вона також акцентувала на ролі незалежних експертів у процесі реструктуризації.
Ельсбет де Вос зазначила, що в Нідерландах до прийняття Директиви ЄС не було процедури превентивної реструктуризації для підприємств. Існувала лише процедура реструктуризації боргу для фізичних осіб. Директива не стала панацеєю, додала вона, і не всі підприємства, які звертаються за цією процедурою, можуть бути врятовані. Основним критерієм є життєздатність підприємства.
Представник фірми «Thevenot Partners» Крістоф Тевено (Франція) розповів про французький досвід. Процедури превентивної реструктуризації існують у Франції ще з 1985 року. Він сказав, що близько 50 % планів реструктуризації успішно виконуються. Основною умовою для доступу до процедури є відсутність стану неплатоспроможності у боржника.
За його словами, що у Франції процедура превентивної реструктуризації, яку називають «запобіжником», була запроваджена у 2005 році. Під час цієї процедури боржник може запропонувати план своїм кредиторам, і цей план може тривати до 10 років або навіть довше, якщо кредитори на це погоджуються.
Підсумовуючи, Олег Васьковський акцентував, що участь у подібних заходах є важливою для підвищення кваліфікації суддів і створення умов для ефективного застосування нових процедур. Суддя висловив вдячність міжнародним експертам за активний діалог та сподівання на подальшу співпрацю.
У заході також узяли участь судді судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Валерій Картере, В’ячеслав Пєсков, Володимир Білоус, начальник управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Світлана Кольцова, начальник відділу аналітичної допомоги суддям управління аналітичної та правової роботи КГС ВС Оксана Загацька.
_03_03.png)