Суддя ВС розповіла про підготовку суддів у контексті верховенства права та суддівської етики

Принцип верховенства права є основоположним у діяльності судів, однак його практичне застосування потребує від суддів глибоких знань, аналітичних здібностей та вміння ухвалювати обґрунтовані рішення в межах наданої їм дискреції. Основною метою в освіті суддів є навчання думати, а не діяти за шаблоном.

На цьому наголосила суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Наталія Сакара під час круглого столу «Верховенство права та суддівська етика в підготовці суддів: виклики та завдання в контексті євроінтеграції».

Спікерка висвітлила ключові аспекти забезпечення верховенства права в судовій практиці. Зокрема, вона зосередила увагу на актуальних питаннях суддівської освіти та підвищення кваліфікації суддів, а також на необхідності адаптації традиційних підходів до нових викликів, що постали перед судовою системою.

«Ми не можемо навчити принципу верховенства права як закритої системи правил, адже це динамічний, всеосяжний принцип, що постійно змінюється та доповнюється практикою, зокрема Європейського суду з прав людини. Саме тому важливо, щоб судді вміли застосовувати ці положення творчо, враховуючи контекст конкретної справи. Ми маємо навчити суддів мислити, аналізувати й застосовувати принцип верховенства права у своїх рішеннях», – акцентувала Наталія Сакара.

Суддя поділилася прикладами з практики Верховного Суду, що ілюструють ці підходи.

Зокрема, вона вказала, що в умовах воєнного стану, коли традиційні способи повідомлення учасників справи були ускладнені, суди почали застосовувати презумпцію обізнаності осіб, які самостійно вказали електронні адреси як засоби зв’язку. Цей підхід був спірним, але з огляду на принцип добросовісності та заборону зловживання процесуальними правами Верховний Суд підтримав його в певних випадках.

Щодо балансу прав сторін спікерка зазначила, що в ситуаціях, коли сторона зловживає процесуальними правами (наприклад, свідомо не отримує повістки або не з’являється на засідання), суди зобов’язані враховувати інтереси іншої сторони, яка прагне своєчасного вирішення справи. У таких випадках принцип верховенства права дає змогу судам ухвалювати рішення з урахуванням усіх обставин.

Суддя звернула увагу на справу щодо виконання рішення польського суду про стягнення аліментів. Через неможливість належного повідомлення боржника за вказаними адресами суд застосував положення ст. 128 ЦПК України та розмістив інформацію про судове засідання на вебсайті судової влади.

Боржник оскаржив рішення, посилаючись на неналежність такого повідомлення. Проте суд апеляційної інстанції та Верховний Суд залишили рішення без змін, зазначивши, що суд першої інстанції виконав усі можливі дії для інформування боржника, дотримуючись національного законодавства. Рішення було ухвалене з урахуванням принципу верховенства права й забезпечення балансу між дотриманням процедурних норм і захистом інтересів дитини.

Також одним із питань, яке аналізував Верховний Суд, стала ситуація щодо обов’язку суду залишити без розгляду позовну заяву, якщо позивач двічі не з’являється на судове засідання. Вивчення цієї проблеми демонструє необхідність урахування не лише імперативних норм процесуального законодавства, а й таких ключових принципів, як диспозитивність, добросовісність і заборона зловживання процесуальними правами.

Суть справи полягала у визнанні заповіту недійсним. Позивач, розуміючи слабкість доказів, свідомо уникав судових засідань, намагаючись затягнути процес. Суд першої інстанції, врахувавши обставини, ухвалив рішення по суті та відмовив у задоволенні позову.

Апеляційна та касаційна скарги позивача базувалися на вимозі законодавства залишити справу без розгляду. Однак Верховний Суд зазначив, що згідно зі статтями 223 і 257 ЦПК України є винятки, коли розгляд справи можливий, навіть за відсутності позивача. У цьому випадку суди діяли відповідно до принципів добросовісності та диспозитивності.

Ця справа є яскравим прикладом того, як принципи верховенства права, добросовісності та диспозитивності мають бути враховані під час ухвалення судових рішень. Важливо забезпечувати баланс прав усіх учасників процесу, захищаючи їхні законні інтереси й підтримуючи довіру до судової системи.

Суддя зазначила, що суддівська освіта має орієнтуватися на сучасні підходи, які ґрунтуються на принципах верховенства права та добросовісності. Впровадження цих підходів сприятиме зміцненню довіри до судової системи й забезпеченню права на справедливий судовий розгляд.

«Суди мають ураховувати, що норми процесуального права не є самоціллю. Вони повинні тлумачитись у контексті верховенства права, принципу пропорційності та заборони зловживання правами», — підкреслила суддя.

Захід організував проєкт ЄС «Право-Justice».

Фото надані організаторами.