Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько взяв участь у конференції «PRO COLLECTION CONFERENCE: Talk & Network», присвяченій обговоренню актуальних питань про стягнення простроченої заборгованості та управління ризиками неповернення заборгованості.
Насамперед доповідач навів статистичні дані щодо надходження і розгляду справ про банкрутство судами господарської юрисдикції. Він зазначив про негативний вплив ковідних обмежень та воєнного стану на кількість справ про банкрутство і касаційних скарг, які надійшли на розгляд до місцевих господарських судів та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а також акцентував на статистиці за 2023 рік, відповідно до якої показники сягнули майже довоєнного рівня.
Суддя розповів про нове дослідження «Business Ready» (B-Ready), представлене Світовим банком, що прийшло на зміну відомому знаменитому щорічному звіту «Doing Business», у якому містилося близько 10 показників, згідно з якими аналізувалася та чи інша країна в контексті відкритості й прозорості ведення бізнесу.
За словами Олександра Банаська, новий проєкт охоплює аналіз ділового та інвестиційного клімату в 50 країнах і територіях, він містить понад 1200 показників. Цей проєкт зосереджений на десяти ключових аспектах бізнес-середовища: відкриття бізнесу, розміщення бізнесу, доступ до комунальних послуг, трудові ресурси, фінансові послуги, міжнародна торгівля, оподаткування, розвʼязання спорів, ринкова конкуренція та банкрутство. Однак, на відміну від попереднього звіту, Україна не була включена до першого випуску B-Ready.
Разом з тим спікер звернув увагу на три критерії, встановлені дослідженнями B-Ready, щодо банкрутства, а саме:
– якість регулювання процедур неплатоспроможності (Quality of Regulations for Judicial Insolvency Proceedings);
- якість інституційної та операційної інфраструктури для юридичних процедур неплатоспроможності (Quality of Institutional and Operational Infrastructure for Judicial Insolvency Proceedings);
- операційна ефективність вирішення юридичних проваджень щодо неплатоспроможності (Operational Efficiency of Resolving Judicial Insolvency Proceedings).
Олександр Банасько нагадав слухачам про те, що після 24 лютого 2022 року відбулися зміни в законодавстві про банкрутство, зокрема до КУзПБ було внесено зміни дев’ять разів.
Доповідач звернув увагу присутніх і на Закон України від 19 вересня 2024 року № 3985-IX «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації», який розроблено з метою вдосконалення законодавства України з урахуванням основних принципів Директиви Європейського Союзу 2019/1023 про рамки превентивної реструктуризації, про списання боргу та дискваліфікацію, про заходи для підвищення ефективності процедур, пов’язаних із реструктуризацією, неплатоспроможністю та списанням.
У контексті вказаного Закону спікер зазначив, що КУзПБ доповнено кн. 3 «Превентивна реструктуризація», а також розповів про зміни в ГПК України, що стосуються пунктів 8, 9 ч. 1 ст. 20 щодо справ, які відносяться до юрисдикції господарських судів.
Крім того, суддя зауважив про зміни до статей 7 і 9 КУзПБ, у яких закріплено предметну юрисдикцію спорів, що має вирішуватися в межах розгляду справ про банкрутство. Зокрема, доповнено перелік спорами про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, розширено й перелік об’єктів оскарження до суду касаційної інстанції. Доповідач звернув увагу на важливі моменти в змінах до Кодексу, зокрема щодо суттєвого розширення і деталізації поняття заінтересованих осіб стосовно боржника. Законодавець визначив, що поняття заінтересованої особи стосовно боржника поширюється і на заінтересованих кредиторів стосовно боржника, і в разі встановлення такої обставини негативним наслідком для таких кредиторів є позбавлення їх права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
Стосовно дії мораторію та спливу його дії Олександр Банасько розповів про зміни, внесені до ст. 41 КУзПБ, які передбачають, що сплив 170 календарних днів дозволяє здійснювати реалізацію майна, яке є предметом забезпечення поза межами справи про банкрутство за винятком випадків, якщо господарським судом протягом цього часу не винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів.
Спікер наголосив на тому, що розділ «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ доповнено п. 4-2, згідно з яким положення цього Кодексу в редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом.
Суддя нагадав учасникам заходу про постанову Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» у контексті впливу не лише на справи про банкрутство, а й на справи позовного провадження. Він зазначив про наявність судової практики із застосування цієї постанови, якою вводиться певний мораторій на задоволення і можливість стягнення на користь осіб, які пов’язані з державою-агресором у всіх судових справах про банкрутство. Висновки щодо застосування мораторію, встановленого цією постановою, містяться, наприклад, у постанові КГС ВС від 30 травня 2023 року у справі № 925/1248/21, а також у постановах КГС ВС:
Окрім цього, суддя звернув увагу, що розділ «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ було доповнено п. 1-6 згідно із Законом України від 13 липня 2023 року № 3249-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану». Відповідно до внесених змін тимчасово, під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) і має діючий контракт із державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, чи які є тимчасово окупованими рф.
За його словами, враховуючи зміни, внесені до КУзПБ у 2023 році, ВС здійснив тлумачення, відповідно до якого положення п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.
Олександр Банасько зазначив, що серед проблемних питань, пов'язаних із війною рф проти України, які виникають під час розгляду справ про банкрутство, важливими є питання інвентаризації майна, фактичного доступу до нього, а також необхідність розширення переліку суб'єктів господарювання, до яких не можуть застосовуватися процедури банкрутства.
Детальніше з актуальною судовою практикою ВС у справах про банкрутство в умовах воєнного стану можна ознайомитися в презентації Олександра Банаська – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_25_10_2024_bankrytstvo_voen_stan.pdf.
Захід організувала «Business-Format Groupe».
Фото надані організаторами.
_03_03.png)