Євроінтеграція: зроблені кроки та подальші перспективи – очима органів влади і громадянського суспільства

Розуміючи важливість розвитку судової практики в дусі права Європейського Союзу, Верховний Суд намагається максимально активно долучатися до євроінтеграційного процесу на всіх його стадіях. Від початку нової фази цього процесу, а саме переговорів про вступ України до ЄС, ВС докладає всіх можливих зусиль і надає всебічне сприяння для досягнення цієї важливої для держави мети.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час заходу, присвяченого обговоренню перебігу євроінтеграційного процесу й аналізу поточного стану виконання вимог ЄС.

Голова ВС нагадав, що 17 вересня 2024 року відбулася друга двостороння сесія Україна – ЄС в межах скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу. До складу української делегації увійшли суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Мирослава Білак і перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи Расім Бабанли.

Під час зустрічі в Брюсселі, присвяченої переговорному розд. 23 «Судова влада та основоположні права», представники ВС висвітлили питання щодо здійснення правосуддя в умовах війни, акцентувавши на досягненнях судової системи та викликах, що перед нею постали, а також окреслили перспективи створення нової мапи судів і забезпечення громадянам доступу до правосуддя, зокрема в контексті адміністративних спорів.

«Тепер ми чекаємо зворотного зв'язку і чітко розуміємо, що маємо робити надалі. Завданням Верховного Суду є насамперед забезпечення єдності судової практики, і в цьому аспекті ми вже маємо значні досягнення. Механізм розгляду справ палатами, об’єднаними палатами касаційних судів і Великою Палатою ВС дав змогу вирішити велику кількість правових проблем, які тривалий час не знаходили свого розв’язання в судовій практиці», – зауважив Станіслав Кравченко.

Голова ВС звернув увагу і на необхідність пошуку шляхів удосконалення касаційних фільтрів. Питання щодо цього процесуального інструменту також було однією з ключових тем, що обговорювалися під час сесії Україна – ЄС у Брюсселі.

Так, щороку на розгляд ВС надходить понад 90 тис. справ, і майже половина з них – справи адміністративної юрисдикції. Тож слід дивитися на цю проблему системно й шукати оптимальний спосіб вирішення цього питання, вивчати відповідний досвід країн ЄС та переосмислювати національне законодавство.

Станіслав Кравченко також зазначив, що, окрім застосування практики ЄСПЛ при розгляді справ, судді національних судів упродовж принаймні останніх двох років активно вивчають і аналізують практику Суду справедливості ЄС.   

«Лунає критика з приводу того, що ми дуже з цим поспішаємо. Однак ми все робимо правильно, адже це ті кроки, які допомагають нам послідовно просуватися у євроінтеграційних процесах. Крім того, це дороговказ у формуванні національної судової практики та законотворчого процесу. Ми докладаємо значних зусиль для того, щоб наша держава утверджувалася як демократична й така, що розвивається за тими правилами, за якими живе європейське співтовариство», – резюмував Голова ВС.

На переконання першого заступника керівника Апарату – керівника департаменту аналітичної та правової роботи Расіма Бабанли, важливо розуміти, що кінцевим бенефіціаром євроінтеграційного процесу є насамперед сама Україна, її громадяни і, зрештою, органи державної влади, яким цей процес дає можливість для самовдосконалення.  

Європейська комісія поставила органам влади України великий перелік питань, у процесі опрацювання яких відбувався самоскринінг, оскільки під час переговорів українська делегація мала не лише висвітлити стан законодавчого регулювання певних аспектів роботи судів, а й ідентифікувати коло проблемних питань і визначити потенційні шляхи їх вирішення.

«З одного боку, проблема – це негатив, водночас з іншого – це певна точка зростання, адже розв’язання проблеми дає змогу органам державної влади та правовій системі загалом ефективно розвиватися. Саме сталий розвиток судової влади і є нашим основним баченням того, як нам потрібно діяти для того, щоб відповідати вимогам ЄС. За результатами скринінгового аналізу ми очікуємо звіту, на основі якого Україна має розробити дорожню карту. В ній ми будемо сфокусовані на тих точках зростання, яких нам необхідно досягти і за якими Європейський Союз буде оцінювати наш прогрес у поступовому русі до відповідності вимогам ЄС», – зауважив Расім Бабанли.   

Захід «Український шлях до ЄС: ключові висновки з Тіньового звіту щодо розділу 23 "Правосуддя та основоположні права" та Другої двосторонньої сесії Україна – ЄС щодо розділу 23 (Кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС")», організований коаліцією громадських організацій за сприяння проєкту Європейського Союзу «Право-Justice».