Імплементація Європейської конвенції з прав людини в Україні в часи війни: у Києві триває ХІІ Міжнародний форум з практики ЄСПЛ

Верховний Суд завжди приділяв належну увагу імплементації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Доволі нечасто можна знайти судове рішення, що стосується складних правових питань, при вирішенні яких не було б застосовано практику ЄСПЛ. Крім того, значна кількість норм чинного КПК України містить цитати з рішень ЄСПЛ, в яких сформовано позиції з процесуальних питань. Це свідчить про те, що синхронно з розвитком практики ЄСПЛ та формуванням нових підходів до застосування Конвенції вдосконалюються і національне законодавство та судова практика.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час ХІІ Міжнародного форуму з практики Європейського суду з прав людини «Імплементація Європейської конвенції з прав людини в Україні».

Упродовж декількох років Верховний Суд регулярно готує та оприлюднює огляди практики ЄСПЛ. Ці огляди надсилаються в суди всіх регіонів, розміщуються на інформаційних ресурсах Верховного Суду, щоб судді мали змогу використовувати їх під час розгляду справ. Це є надзвичайно важливим не лише для виконання Україною своїх зобов’язань щодо дотримання Конвенції, але й для євроінтеграційного процесу.

Нині триває процес перемовин про вступ Україні до Європейського Союзу і представники Верховного Суду беруть участь у двосторонніх зустрічах України та Європейської комісії в рамках переговорів, надаючи інформацію в контексті скринінгу національного законодавства в межах кроків, які Україні необхідно здійснити для успішного завершення цього процесу. При цьому представники ВС бачать збіг вимог Європейського Союзу та вимог Європейської конвенції з прав людини.

За словами Станіслава Кравченка, судова система України може пишатися тим, що в умовах війни вона не лише продовжує ефективно функціонувати, а й у своїй практиці чітко дотримується найвищих стандартів, закріплених у Конвенції та сформованих ЄСПЛ. Імплементуючи Конвенцію, ми фактично наближаємо національну правову систему до вимог Європейського Союзу.

«Кожен крок є надзвичайно важливим. Це наш поступ і в рамках процесу перемовин, і в межах розвитку національного законодавства. Цього року ми зробили ще один важливий крок — досягли домовленості про переклад Платформи обміну знаннями (Knowledge Sharing Platform) українською мовою. Це важливий аналітичний ресурс, що дає змогу здійснювати підбір релевантної практики ЄСПЛ. Сьогодні ведеться активна робота над перекладом, і сподіваємося, що вже наступного року матеріали, розміщені на платформі, будуть доступні користувачам українською мовою. Дякую за таку ініціативу шановному судді ЄСПЛ Миколі Гнатовському, представникам Ради Європи, які нам допомагають у цьому напрямку, а також представникам Верховного Суду, які безпосередньо цим займаються», – зазначив Голова ВС.

Станіслав Кравченко також висловив вдячність Програмі підтримки України ОБСЄ в рамках проєкту «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя (Друга фаза)», проєктам Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України» та «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні», юридичному факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та Національній школі суддів України за підтримку в проведенні цього заходу.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак наголосив, що Україна вкладає величезні зусилля не лише в протистояння державі-агресору, а і в реформування правової системи, посилення демократичних інститутів і забезпечення верховенства права. «Це справді вражає і викликає повагу. Рада Європи стоїть поруч із Україною в тому, щоб підтримувати цю спільну діяльність влади й суспільства, і розширює свою присутність в Україні задля розбудови здатності держави протистояти проблемам, які постали перед нею в умовах війни», – запевнив Мачей Янчак і повідомив, що План дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки наразі охоплює 37 проєктів, і надалі їх кількість зростатиме.

Забезпечення верховенства права в державі – це спільні зусилля всіх владних інституцій і суспільства. Провідну ж роль у цьому процесі відіграють судова та правоохоронна системи. Голова Офісу Ради Європи в Україні акцентував, що Верховний Суд є однією з основних інституцій, які підтримують права людини в часи війни. Звісно, під час розгляду справ щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок війни рф проти України, можуть постати проблеми щодо компенсації шкоди, спричиненої внаслідок війни, тож на цьому шляху необхідною буде співпраця національних і міжнародних організацій.

«РЄ готова підтримувати Україну в розвитку судової практики, адже дотримання прав людини є вкрай важливим в умовах війни. Ми спільно з українськими партнерами розроблюємо способи судового захисту для постраждалих від війни, та інструменти компенсації збитків. В ці важкі часи російської агресії ми разом у тому, щоб забезпечити тривалий і справедливий мир», – наголосив Мачей Янчак.

Звертаючись із вітальним словом до учасників форму від імені ректора Національної школи суддів України, начальник відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти НШСУ Тетяна Фулей зауважила, що Європейська конвенція з прав людини запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів прав людини та основоположних свобод у державах – членах РЄ. Європейський суд з прав людини, Комітет міністрів Ради Європи, а також Європейська програма з навчання у сфері прав людини для представників юридичних професій HELP – це приклади дієвості конвенційного механізму, створеного РЄ. Цей механізм є зразком формування наднаціональної системи цінностей і принципів захисту прав людини. Конвенційний механізм вплинув і на національні правові системи, зокрема в контексті формування практики захисту прав людини та розробленні підготовки й практико-орієнтованого навчання суддів з урахуванням міжнародних стандартів.

Як зазначила керівник відділу з питань демократизації, належного врядування, верховенства права та прав людини Програми підтримки ОБСЄ для України Наталія Ступницька, цьогорічний форум присвячений обговоренню особливостей застосування принципу субсидіарності та його тлумачення ЄСПЛ; національної судової практики щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни; вдосконаленню якості юридичної освіти тощо. Ці питання є ключовими в сучасних реаліях, адже попри всі виклики, зумовлені агресією рф проти України, судова система не припинила забезпечувати доступ до правосуддя. Крім того, продовжується і реформування правничої освіти. Наталія Ступницька зауважила, що Програма підтримки ОБСЄ для України від початку її заснування у 2022 році продовжує працювати над зміцненням стійкості соціальних і демократичних інституцій України та громадянського суспільства, зокрема шляхом реалізації судової реформи, удосконалення методик викладання правничих дисциплін, забезпечення доступу до правосуддя в умовах війни тощо.

Перший проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Гукалюк акцентував, що нині одним із найважливіших питань у правовій площині є підвищення якості правничої освіти. На його переконання, ефективна підготовка юристів сприятиме виконанню всіх ключових завдань правової системи, оскільки верховенство права в державі починається з якісної юридичної освіти, орієнтованої на стандарти Ради Європи.

Декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Бурдін зауважив, що агресія рф проти України не перекреслила євроінтеграційних тенденцій у нашій державі загалом, а навпаки стала каталізатором цього процесу в багатьох сферах. Так, у своїх постановах Верховний Суд посилається на релевантні рішення ЄСПЛ, вивчення рішень ЄСПЛ ввійшло до навчальних дисциплін провідних правничих шкіл України, ратифіковано Римський статут МКС, а при розробленні законопроєктів враховуються директиви ЄС. Водночас, за словами Володимира Бурдіна, виклики, зумовлені появою нових категорій справ, пов’язаних з війною, потребують наукового осмислення крізь призму потенційного перегляду рішень національних судів Європейським судом з прав людини в майбутньому.

Відзначаючи силу та стійкість української системи правосуддя, яка продовжила працювати в умовах повномасштабної війни, очільниця управління програм співпраці департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Лілія Гретарсдоттір запевнила, що РЄ єдина з Україною перед лицем російської військової агресії.

Лілія Гретарсдоттір звернула увагу, що Міжнародний форум з практики ЄСПЛ уже 12 років поспіль надає можливість міжнародній спільноті обмірковувати поступ в імплементації Європейської конвенції з прав людини з моменту її ратифікації Україною в 1997 році. Вона запевнила, що за 27 років Україна досягла значних результатів і в імплементації Конвенції на національному рівні, і в затвердженні конвенційних стандартів. Прогрес помітний у всіх сферах, пов’язаних з демократією, правами людини, верховенством права. Серед довготривалих змін – реформа судової системи навіть в умовах триваючої війни задля наближення правової системи України до стандартів РЄ.

На думку спікерки, ключовим кроком у цій сфері стало перезавантаження ВРП і ВККС України. Наступним кроком має стати розвиток належного функціонування цих органів на основі стандартів РЄ щодо процедур притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності й добору нових суддів. Це є необхідною умовою зміцнення довіри суспільства до судової влади. Водночас Лілія Гретарсдоттір застерегла, що наявність понад 2 тис. вакантних посад суддів може стати на заваді здійсненню ефективного правосуддя, адже нестача суддівських кадрів є причиною надмірної тривалості судового розгляду, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

«У світлі євроінтеграційних прагнень Україна має розбудувати міцну й ефективну систему правосуддя. Рада Європи може надати необхідну підтримку в забезпеченні правосуддя для жертв війни. Зокрема, РЄ ініціювала створення міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України. Міжнародна спільнота схвалює комплекс здійснених реформ у межах переходу України від пострадянської до демократичної держави, та лишається солідарною з Україною», – резюмувала Лілія Гретарсдоттір.

За трансляцією першого дня форуму можна стежити за посиланням – https://www.youtube.com/live/qlpkSa2SWbc.